На Чернігівщині відновлюють вежу графів де Бальменів

У Линовицькій громаді на Чернігівщині цьогоріч розпочали відновлення пам’ятки кінця XIX ст. – вежі графів де Бальменів, яка свого часу прикрашала в’їзд до маєтку дворянської родини.

Про це кореспонденту Укрінформу повідомив Линовицький селищний голова Віталій Нестерко.

 

"Розвиток туризму – один із напрямків стратегії соціально-економічного розвитку нашої громади. Тому цього року ми взялися за повернення первісного вигляду оглядовій вежі графів де Бальменів, у маєтку яких гостював Тарас Шевченко.

Почали у червні й працювали аж до осені. Встигли відновити кладку вежі та прибудови, яка поруч. Навесні продовжимо – будемо робити арку, всередині – кімнати та перекриття. Наступного року плануємо вежу закінчити", – розповів Нестерко.

За його словами, фінансували будівництво селищна рада та місцеві спонсори.

Голова громади додав, що вежа графів де Бальменів була збудована 1887 року, її висота – 17 м. З оглядового майданчика будівлі можна милуватися парком, ставком, бачити селище і стадіон. Окрім вежі, з об'єктів графського маєтку до сьогодні збереглася також оранжерейна.

Разом із пам'яткою архітектури Линовицька громада відновлює також графський парк – розчищає, вирубує сухі дерева, насаджує нові. Туристичні принади парку – майже 300-річний дуб із трьома стовбурами (його назвали "Три брати") та камінь, на якому, за легендою, любив сидіти Шевченко.

У листопаді минулого року в громаді презентували туристично-пізнавальний маршрут "Стежками шотландських графів", створений у межах проєкту "Подорож до легенд Линовицького краю", який виграв мікрогрант МХП. На сьогодні він налічує 7 об'єктів.


З історичних джерел відомо, що граф Яків де Бальмен був офіцером, художником-аматором, другом Тараса Шевченка та ілюстрував його твори. Він служив в імператорській армії, загинув 31-річним в Ічкерії. Саме йому Шевченко присвятив одну із своїх найсильніших поем – "Кавказ". У кількох її рядках поет оплакує марну смерть українця за чужі імперські інтереси.

"Остаточне розв’язання". Уривок із книги Тімоті Снайдера "Криваві землі. Європа між Гітлером і Сталіним"

Наприкінці серпня у колаборації видавництв "Човен" та "Локальна історія" вийде друком українською книжка-бестселер американського історика Тімоті Снайдера "Криваві землі. Європа між Гітлером і Сталіним" – досконала деконструкція природи двох споріднених тоталітарних режимів: нацистської Німеччини та сталінського СРСР, трансформованого в сучасну фашистську росію.

Замостя-1920: як українці та поляки разом рятували Європу від росіян

Події 1920 року, коли українські та польські війська пліч-о-пліч зупинили більшовицьку навалу біля Замостя, стали яскравим прикладом успішної спільної боротьби двох народів за свободу і незалежність. У центрі цих подій постає постать генерала Марка Безручка — українського командира, який довів, що відданість Батьківщині та військовий талант можуть змінювати хід історії. Шоста Січова стрілецька дивізія Армії УНР під командуванням Марка Безручка зірвала плани червоних прорватися в Польщу та понести "світову революцію" до Європи

«Зараз формується "жива пам’ять"», - Роза Тапанова

Інтерв’ю з генеральною директоркою Національного історико-меморіального заповідника «Бабин Яр» Розою Тапановою для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.

Як звільняли Харків у серпні 1943-го

Німці атакували на світанку 29 серпня 1943-го позиції 69-ї армії. До вечора стало очевидно, що це відволікаючий маневр для забезпечення відступу військ із Харкова та його передмість. Вже до вечора цього дня, не зустрічаючи значного опору, були звільнені Люботин, Гіївка, Березове, Південний, Пісочин, Нова Баварія, станція Основа, Високий. Саме цей день і треба вважати датою визволення Харкова.