Лувр продав за €80 тисяч можливість бути присутнім на щорічному огляді Мони Лізи

Музей Лувр продав на аукціоні за €80 тисяч можливість бути присутнім на щорічному огляді Мони Лізи. Раніше до цього процесу не допускали відвідувачів.

Про це розповідає CNN.

 

Щороку Мону Лізу знімають зі стіни і на мить виймають скло. Картина намальована на дуже тонкій дощечці з тополі, і є загроза, що з часом вона може тріснути, тому працівники музею раз на рік перевіряють її стан. У власника лота тепер є можливість бути присутнім на цьому огляді два роки поспіль.

Лувр використає виручку від аукціону, щоб зробити музей "доступним для всіх". У планах створити Лувр-студію — це простір, присвячений художньому і культурному навчанню.

"Цей період пандемії, який вражає в першу чергу найменш захищені верстви суспільства, робить цей проєкт ще більш необхідним", — сказав гендиректор музею Жан-Люк Мартінес.

Окрім можливості бути присутнім на огляді Мони Лізи, музей продав приватну екскурсію по музею з Жан-Люком Мартінесом (€38 тисяч), нічну екскурсію по музею при світлі ліхтарів (€38 тисяч) та відвідування симфонічного концерту в одному із залів музею (€42 тисячі).


Довідково. Лувр — найбільший і найпопулярніший художній музей в світі. Щорічно його відвідує приблизно 10 мільйонів туристів. Але, як і багато установ, у цьому році йому довелося закрити свої двері для публіки на кілька місяців через пандемію.

Маріан Ґолемб’євський "Стер" – речник польсько-українського порозуміння

Маріан Ґолемб’євський – закинутий парашутом з Англії офіцер Армії Крайової / Делегатури Збройних Сил, член поаківської організації "Воля і Незалежність" (WiN), довголітній політичний в’язень та опозиційний активіст, пов’язаний з "Рухом" та ROPCiO. Його життєва історія під час та одразу після Другої світової війни міцно вписалася у складні польсько-українські відносини.

Корсунь. Фрагмент із книжки "Невиграна війна" Івана Гаврилюка

Жовті Води, Корсунь, Пилявці, Збараж, Зборів — ці назви глибоко вкоренилися в національну пам’ять як символи козацької військової слави. Однак за блиском цих звитяг ховається парадокс: переможний поступ війська Хмельницького затьмарила прикра поразка під Берестечком, а воєнні успіхи так і не стали тривкими політичними здобутками. Чому ж так трапилось? Відповідь на це запитання історик Іван Гаврилюк шукав не загалом у Хмельничинні, а у воєнному мистецтві очільників Козацької революції.

Від Золотої Слободи до Арлінгтонського національного кладовища. Юрко Коцай - перший олімпійський чемпіон українського походження

У світову історію плавання він увійшов як George Harold Kojac – дворазовий олімпійський чемпіон, рекордсмен світу, лікар і полковник Військово-повітряних сил США. Проте за американізованим прізвищем Kojac стояла українська родина Коцаїв із невеликого подільського села Золота Слобода. Історія цієї родини пояснює не лише спортивні успіхи Юрка Коцая, а й життєві принципи, які визначили весь його подальший шлях.

Юрій Бойко-Блохін і його сповнений випробувань шлях до утвердження української нації

Матеріали оперативної розробки за кордоном видатного українського вченого, громадсько-політичного діяча й теоретика українського націоналізму Юрія Бойка-Блохіна дають змогу зрозуміти, чому органи мдб / кдб срср так прискіпливо займалися саме науковцями – істориками, мовознавцями, літературознавцями, археологами. Їхні дослідження витоків української нації, державності, мови, культури неабияк ставали на заваді імперським планам кремлівського керівництва, яке переписувало історію на свій лад.