АНОНС: у музей передадуть бойовий автомобіль з позивним Бронежаба

У Національному музеї історії України у Другій світовій війні відбудеться передача бойового автомобіля марки УАЗ-3303 (позивний – Бронежаба) Луганського прикордонного загону ДПСУ імені Героя України Євгена Пікуса

21 грудня о 12 годині Бронежабу урочисто передадуть до музею.

До початку бойових дій на Сході України машина перебувала в Луганському прикордонному загоні. Після загострення ситуації в обласному центрі та штурму управління загону в червні 2014 р. нею вивозили майно.
Це одна із двох автівок, що їх у липні 2014 р. працівники Миколаївського тепловозоремонтного заводу модернізували власним коштом, перетворивши на броньовики для прикордонників. На прохання захисників майстри виконали в найкоротші терміни складну роботу, замінили недієві вузли й агрегати, встановили бронезахист, який витримував постріли з автомата й кулемета, обладнали місце стрільця в кузові.
Такі невеликі, легкі, маневрені, а головне, захищені машини були необхідні прикордонникам. Тоді Українська армія дуже потребувала волонтерської допомоги, а держава Україна – максимально потужного захисту. Адже ворог інтенсивно наступав, тривала активна фаза оборонних боїв.
Від серпня 2014 р. машина виконувала бойові завдання на позиціях прикордонників поблизу с. Юганівка Луганської області. Бронежаба служила для патрулювання, передислокацій, постачання, евакуації поранених. Була захищеною вогневою позицією в обороні.

Унаслідок масованого обстрілу російсько-окупаційних військ – зазнала помітних ушкоджень. Після ремонту – знову на фронті. Рік УАЗ провів у зоні АТО, залишаючись єдиною броньованою одиницею підрозділу. Коли мініброньовик вичерпав свої потужності, вдячні захисники вирішили: нехай він стане музейним експонатом.

Цей "очевидець" подій займе своє місце серед інших – уже представлених на експозиційному майданчику Меморіалу. Залізні "побратими" виразно демонструють те, що відбувалося з українськими захисниками на фронті, де плавився метал.

 

На врочистому заході будуть присутні:
- представники Прикордонної служби України
Сергій Сердюк, заступник голови Державної прикордонної служби
Федір Чикін, офіцер, який улітку 2014 р. виконував завдання в зоні проведення антитерористичної операції на Луганщині
- представники Миколаївського тепловозоремонтного заводу
- Іван Ковальчук, генеральний директор Національного музею історії України у Другій світовій війні

м. Київ, вул. Лаврська, 24
Вхід на територію Меморіалу

Соратник Скоропадського, ідеолог гетьманського руху: до 150-річчя Сергія Шемета

150 років тому, 6 червня 1875 року на Полтавщині народився Сергій Шемет – борець за незалежність України у ХХ столітті; діяч "Просвіти", "Братства Тарасівців", "Лубенської республіки", Української Народної Партії, один із засновників Української Партії хліборобів, співфундатор позапартійної організації "Український союз хліборобів-державників"; журналіст, співредактор журналу "Хліборобська Україна"; особистий секретар гетьмана Павла Скоропадського; брат Володимира і Миколи Шемета.

"Кросворд" для ОУН. Спецоперація кдб

Одним із головних завдань кдб було недопущення єдності в середовищі українських емігрантських організації. Для цього постійно вдавалися до проведення всіляких так званих активних заходів. Метою було розсварити українців, скомпрометувати лідерів і зрештою домогтися знищення однієї або кількох організацій чи хоча б зменшення їхньої активності. Наочним прикладом того, як це розроблялося і діяло на різних етапах, є спецоперація кдб "Кросворд", спрямована проти різних течій ОУН.

Російська православна церква і КДБ: факти

Існує думка, що нинішні проблеми в Російської православної церкви пов'язані винятково ключно з особистістю її патріарха Кирила Гундяєва, і якщо його не стане, то все у Московському патріархаті може змінитися на краще. Однак, чи це дійсно так? Чи справді проблеми цілої системи зосереджені в одній людині? Очевидно, що РПЦ переживає глибоку кризу. Але якими є її суть і причини?

Операція "Ставка". Невідомі документи щодо убивства в Роттердамі

23 травня 1938-го співробітник нквс срср Павло Судоплатов за вказівкою сталіна скоїв у Роттердамі вбивство лідера ОУН Євгена Коновальця. Нові документи з архіву Служби зовнішньої розвідки України проливають світло на окремі невідомі епізоди тієї операції і дають змогу знайти відповіді на запитання, чи підозрювали провідні діячі ОУН, що Павло Судоплатов і агент "Лебедь" опинилися в їхньому середовищі не випадково, а діяли за завданням нквс.