В Україні створять інтернет-портал про факти російської агресії

22 грудня Український інститут національної пам’яті, Представництво Президента України в Автономній Республіці Крим, Офіс Генерального прокурора, Міжнародний фонд “Відродження” та Центр дослідження безпекового середовища “Прометей” підписали Меморандум про співпрацю задля консолідації зусиль щодо збереження задокументованих фактів та пам’яті про російську агресію

Співпраця передбачатиме створення першого в Україні інтернет-порталу про ключові події та злочини, скоєні під час окупації Російською Федерацією територій України – Криму та частини Донецької та Луганської областей. 

Це буде один із перших у світі цифрових інструментів такого типу із забезпечення доступу кожного до правди про війну, що також слугуватиме важливим інструментом збереження пам'яті про неї. Передбачається, що ресурс міститиме найрізноманітніші дані (українською та англійською мовами): свідчення очевидців, архівні джерела, усноісторичні джерела, інформацію ЗМІ, рішення та резолюції міжнародних організацій, фото та відеоматеріали. Ключовою вимогою до всього проєкту є достовірність, об'єктивність та базування на офіційних даних. Зокрема, в основі порталу будуть результати роботи Департаменту нагляду у кримінальних провадженнях щодо злочинів, вчинених в умовах збройного конфлікту, Офісу Генерального прокурора та прокуратури Автономної Республіки Крим та Севастополя, а також факти та свідчення, задокументовані неурядовими організаціями.

Інтернет-портал міститиме інформацію про ключові події з початку окупації Криму в лютому 2014 року та подальшого розв'язання Росією війни на сході України, діяльність російських військ та реакцію української влади й міжнародної спільноти, а також інформацію про конкретних осіб й основні сфери, на які вплинула окупація частини території країни за ці роки. Першим на інтернет-порталі  з'явиться тематичний модуль, присвячений окупації Криму.

До роботи над проєктом уже долучилися авторитетні українські неурядові організації, що після початку російської агресії займаються документуванням  злочинів, правопорушень та іншої важливої інформації щодо подій та наслідків збройного конфлікту на території України, надають допомогу жертвам війни. Зокрема, партнерами проєкту стали Українська Гельсінська спілка з прав людини, Кримська правозахисна група, Центр глобалістики "Стратегія ХХІ" і часопис "Чорноморська безпека", Інститут Чорноморських стратегічних досліджень, Інформаційний прес-центр, Регіональний центр прав людини, Інститут демократії імені Пилипа Орлика, Кримський інститут стратегічних досліджень, Об'єднання родичів політв'язнів Кремля, Союз вимушених переселенців, Центр прав людини ZMINA, КримSOS, Центр близькосхідних досліджень. Ініціатори та партнери проєкту відкриті до співпраці з іншими урядовими та неурядовими організаціями, які поділяють його мету.

 

22 грудня Меморандум про співпрацю задля реалізації проєкту підписали:

  • Антон Кориневич, Постійний Представник Президента України в Автономній Республіці Крим,
  • Антон Дробович, голова Українського інституту національної пам'яті,
  • Гюндуз Мамедов, заступник Генерального прокурора України,
  • Олександр Сушко, виконавчий директор Міжнародного фонду "Відродження",
  • Аліна Майорова, виконавчий директор Центру дослідження безпекового середовища "Прометей".

«Десять міліонів пятсот тищ. І крапка». Українцям нав’язують суперечливі дані про жертв Голодомору

Скільки українців загинуло від голоду у 1932–33 роках? Війна за цю відповідь триває вже кілька років. У вересні вона спалахнула з новою силою через оприлюднення нових даних: 10,5 мільйонів жертв, з них 9,1 млн в Україні.

Початок (не) братської колонізації

Сотня років знадобилась Росії, щоб нав’язати свою владу і запустити процес широкомасштабної колонізації України. Зусилля царату були спрямовані на цілковиту асиміляцію та інтеграцію у політичній, економічній, соціальній, культурній та духовній сферах суспільного життя.

Ніч розгону. Міленіали з Пласту, які не пішли з Майдану

Раннім ранком 30 листопада близько 2000 «беркутівців» атакували протестувальників, які залишались на Євромайдані. Ця ніч змінила історію України. Наступного дня – 1 грудня – сотні тисяч киян вийшли на масову акцію протесту. Ким були ті, хто залишився ночувати на Майдані Незалежності? Попри те, що основні лідери Євромайдану напередодні ввечері (29 листопада) фактично закликали розходитись. Прирікаючи тих, хто залишається, на маргіналізацію протесту. Як це вже було під час мовного Майдану.

Розстріляні під Базаром. Спогад учасника Другого зимового походу

"Я козак 6-ї стрілецької дівізії від себе і козаків, яких я знаю, кажу вам: ми знаємо, що нас чекає і ми не боїмось смерти, але до вас служити не підемо. Коли ж ви нас поб'єте, то знайте, що за нас вам помстить ввесь український нарід..."