В Україні створять інтернет-портал про факти російської агресії

22 грудня Український інститут національної пам’яті, Представництво Президента України в Автономній Республіці Крим, Офіс Генерального прокурора, Міжнародний фонд “Відродження” та Центр дослідження безпекового середовища “Прометей” підписали Меморандум про співпрацю задля консолідації зусиль щодо збереження задокументованих фактів та пам’яті про російську агресію

Співпраця передбачатиме створення першого в Україні інтернет-порталу про ключові події та злочини, скоєні під час окупації Російською Федерацією територій України – Криму та частини Донецької та Луганської областей. 

Це буде один із перших у світі цифрових інструментів такого типу із забезпечення доступу кожного до правди про війну, що також слугуватиме важливим інструментом збереження пам'яті про неї. Передбачається, що ресурс міститиме найрізноманітніші дані (українською та англійською мовами): свідчення очевидців, архівні джерела, усноісторичні джерела, інформацію ЗМІ, рішення та резолюції міжнародних організацій, фото та відеоматеріали. Ключовою вимогою до всього проєкту є достовірність, об'єктивність та базування на офіційних даних. Зокрема, в основі порталу будуть результати роботи Департаменту нагляду у кримінальних провадженнях щодо злочинів, вчинених в умовах збройного конфлікту, Офісу Генерального прокурора та прокуратури Автономної Республіки Крим та Севастополя, а також факти та свідчення, задокументовані неурядовими організаціями.

Інтернет-портал міститиме інформацію про ключові події з початку окупації Криму в лютому 2014 року та подальшого розв'язання Росією війни на сході України, діяльність російських військ та реакцію української влади й міжнародної спільноти, а також інформацію про конкретних осіб й основні сфери, на які вплинула окупація частини території країни за ці роки. Першим на інтернет-порталі  з'явиться тематичний модуль, присвячений окупації Криму.

До роботи над проєктом уже долучилися авторитетні українські неурядові організації, що після початку російської агресії займаються документуванням  злочинів, правопорушень та іншої важливої інформації щодо подій та наслідків збройного конфлікту на території України, надають допомогу жертвам війни. Зокрема, партнерами проєкту стали Українська Гельсінська спілка з прав людини, Кримська правозахисна група, Центр глобалістики "Стратегія ХХІ" і часопис "Чорноморська безпека", Інститут Чорноморських стратегічних досліджень, Інформаційний прес-центр, Регіональний центр прав людини, Інститут демократії імені Пилипа Орлика, Кримський інститут стратегічних досліджень, Об'єднання родичів політв'язнів Кремля, Союз вимушених переселенців, Центр прав людини ZMINA, КримSOS, Центр близькосхідних досліджень. Ініціатори та партнери проєкту відкриті до співпраці з іншими урядовими та неурядовими організаціями, які поділяють його мету.

 

22 грудня Меморандум про співпрацю задля реалізації проєкту підписали:

  • Антон Кориневич, Постійний Представник Президента України в Автономній Республіці Крим,
  • Антон Дробович, голова Українського інституту національної пам'яті,
  • Гюндуз Мамедов, заступник Генерального прокурора України,
  • Олександр Сушко, виконавчий директор Міжнародного фонду "Відродження",
  • Аліна Майорова, виконавчий директор Центру дослідження безпекового середовища "Прометей".

"Сарана з Росії" і розстріли. Як оббирали київських "олігархів"

Як і сьогодні, пересічні люди 100 років тому вірили у ледь не чарівну силу керівних посад в країні. Промовистим прикладом, який яскраво характеризує віру у силу ухвалених постанов, стала ситуація з бензином. Коли навесні 1919-го виникла катастрофічна його нестача, то Раднарком УСРР ухвалив цілком логічне рішення про припинення з 21 березня "видачі бензину та інших сумішей, необхідних для броньовиків і авіації".

Понівечені долі: репресії проти рятівників євреїв у СРСР

Одні з найбільш шанованих та визнаних у світі українців – Праведники народів Світу. На жаль, щодо деяких з них радянська влада проводила політику репресій. Про трагічні долі Праведників у СРСР.

Розстріляний «Кармелюк». Історія Степана Шагайди

«Батько сполотнів, побілів мов стіна. Поки робили обшук, перетрушуючи одяг, білизну, книги, мої іграшки, батькові й мамі не дозволяли розмовляти. І лише коли дозволили на виході попрощатися, мама запитала у батька: «Стьопо, скажи чесно, ти в чому-небудь винен?» «Присягаюся найдорожчим для мене – життям мого сина, що я ні в чому не винен!» – відповів він із сльозами в голосі».

Розстріляний у 38-му, «помер» від інфаркту у 43-му

Якщо у Вашій сім’ї, родині є свідоцтво про смерть, датоване 1950-ми роками, у якому зазначено, що Ваш репресований родич помер в 1943 році від інфаркту міокарда, то тут все ВИГАДАНО – і дата, і причина. Справжнім залишається лише сам факт смерті. Так радянська влада намагалася приховати свою участь у знищенні мільйонів людей без будь-якого слідства.