В Україні створять інтернет-портал про факти російської агресії

22 грудня Український інститут національної пам’яті, Представництво Президента України в Автономній Республіці Крим, Офіс Генерального прокурора, Міжнародний фонд “Відродження” та Центр дослідження безпекового середовища “Прометей” підписали Меморандум про співпрацю задля консолідації зусиль щодо збереження задокументованих фактів та пам’яті про російську агресію

Співпраця передбачатиме створення першого в Україні інтернет-порталу про ключові події та злочини, скоєні під час окупації Російською Федерацією територій України – Криму та частини Донецької та Луганської областей. 

Це буде один із перших у світі цифрових інструментів такого типу із забезпечення доступу кожного до правди про війну, що також слугуватиме важливим інструментом збереження пам'яті про неї. Передбачається, що ресурс міститиме найрізноманітніші дані (українською та англійською мовами): свідчення очевидців, архівні джерела, усноісторичні джерела, інформацію ЗМІ, рішення та резолюції міжнародних організацій, фото та відеоматеріали. Ключовою вимогою до всього проєкту є достовірність, об'єктивність та базування на офіційних даних. Зокрема, в основі порталу будуть результати роботи Департаменту нагляду у кримінальних провадженнях щодо злочинів, вчинених в умовах збройного конфлікту, Офісу Генерального прокурора та прокуратури Автономної Республіки Крим та Севастополя, а також факти та свідчення, задокументовані неурядовими організаціями.

Інтернет-портал міститиме інформацію про ключові події з початку окупації Криму в лютому 2014 року та подальшого розв'язання Росією війни на сході України, діяльність російських військ та реакцію української влади й міжнародної спільноти, а також інформацію про конкретних осіб й основні сфери, на які вплинула окупація частини території країни за ці роки. Першим на інтернет-порталі  з'явиться тематичний модуль, присвячений окупації Криму.

До роботи над проєктом уже долучилися авторитетні українські неурядові організації, що після початку російської агресії займаються документуванням  злочинів, правопорушень та іншої важливої інформації щодо подій та наслідків збройного конфлікту на території України, надають допомогу жертвам війни. Зокрема, партнерами проєкту стали Українська Гельсінська спілка з прав людини, Кримська правозахисна група, Центр глобалістики "Стратегія ХХІ" і часопис "Чорноморська безпека", Інститут Чорноморських стратегічних досліджень, Інформаційний прес-центр, Регіональний центр прав людини, Інститут демократії імені Пилипа Орлика, Кримський інститут стратегічних досліджень, Об'єднання родичів політв'язнів Кремля, Союз вимушених переселенців, Центр прав людини ZMINA, КримSOS, Центр близькосхідних досліджень. Ініціатори та партнери проєкту відкриті до співпраці з іншими урядовими та неурядовими організаціями, які поділяють його мету.

 

22 грудня Меморандум про співпрацю задля реалізації проєкту підписали:

  • Антон Кориневич, Постійний Представник Президента України в Автономній Республіці Крим,
  • Антон Дробович, голова Українського інституту національної пам'яті,
  • Гюндуз Мамедов, заступник Генерального прокурора України,
  • Олександр Сушко, виконавчий директор Міжнародного фонду "Відродження",
  • Аліна Майорова, виконавчий директор Центру дослідження безпекового середовища "Прометей".

Мої Танюки: Штрихи до родинного портрета

Мама дуже пишалася братом-режисером, активно листувалася з ним у радянські часи. Дядько теж писав їй багатосторінкові відповіді, детально оповідаючи про свої театральні справи, постановки, статті дружини. Коли ж він повернувся до Києва, поринув у політику та став народним депутатом України, вона майже щотижня телефонувала йому з Дягови, даючи "цінні поради". Часом матуся забувала, що перед нею вже не той "меншенький" брат, а державний діяч.

Письменник Ігор Костецький. КДБ ловив його, та не…

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України є чимало справ агентурної розробки, в яких інтрига тримається до останніх сторінок. Серед таких – чотиритомна справа на українського письменника, перекладача, літературознавця, режисера і видавця Ігоря Костецького, якій чекісти спершу дали назву "Письменник". У ній задокументовано численні намагання працівників кдб схилити на свій бік неординарного, екстравагантного, епатажного, амбітного письменника-модерніста.

"Велика війна професорів". Уривок із книги Мацея Ґурного

Новаторське дослідження польського історика Мацея Ґурного про те, як Перша світова війна точилася не лише на фронтах, а й у головах інтелектуалів. Серед географів, антропологів, психологів, істориків та соціологів Європи — від Парижа до Львова, від Відня до Белграда — розгорталася своя "війна духу", битва за визначення націй, рас, територій і кордонів, за право описувати "інших" і конструювати "своїх". У праці автор згадує низку українських інтелектуалів, які долучилися до дискурсу національної характерології, зокрема Степана Рудницького — географа, який відіграв головну роль у формуванні уявлень про українську етнічну територію.

Наше (?) Січневе повстання (1863–1864 роки)

25 січня цього року у Вільнюському кафедральному соборі голови трьох держав "Люблінського трикутника" – Кароль Навроцький, Ґітанас Науседа і Володимир Зеленський вшанували 163-тю річницю Січневого повстання 1863–1864 років. Мало хто звернув увагу, але це перше в історії наших трьох країн спільне вшанування пам'яті учасників цієї історичної події на найвищому державному рівні.