Оприлюднено результати дослідження мумії вовченяти доби плейстоцену

Вчені виявили, що знахідці щонайменше 56 тисяч років. Тіло тварини зберігалося у вічній мерзлоті, доки його не знайшов шахтар з міста Доусон у 2016 році

Про це повідомляє BBC.

У журналі Current Biology опубліковано статтю з результатами досліджень.

За словами вчених, у вовченяти вціліла шкіра, шерсть та зуби, тож це "найкраще збережена мумія вовка з усіх відомих". "Вона вціліла фактично на 100% - бракує лише її очей", - сказала професор Джулі Мічен, палеонтолог та професор анатомії з університету Де-Мойн в Айові.

Використовуючи різноманітні методики, команда змогла визначити багато аспектів життя дитинчати - від її віку та харчування до ймовірної причини смерті.

Вік тварини визначили, порівнявши її ДНК з ДНК вовка та дослідивши її зубну емаль.

Завдяки рентгену також виявили вік, у якому вовченя померло - йому було близько шести-восьми тижнів.

Відповідно до дослідження, знахідка дуже цінна, оскільки мумії великих ссавців - велика рідкість.

"Ми вважаємо, що вона була в своєму барлозі і миттєво загинула від того, що барліг обвалився", - повідомила професор Мічен.

"Наші дані показали, що вона не голодувала і їй було близько 7 тижнів, коли вона померла, тому почуваємось дещо краще, знаючи, що бідна дівчинка не страждала занадто довго".

Харчувалась тварина "водними ресурсами", зокрема, рибою.

 

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.