У Росії помер колишній подвійний агент британської та радянської розвідок

У Москві помер колишній офіцер британської Таємної служби розвідки Джордж Блейк, який використовував свою посаду для шпигування на користь Радянського Союзу. Блейку було 98 років — за життя він був учасником безлічі пригод і став шанованою людиною у сучасній Росії.

Про це розповідає Бабель із посиланням на CNN.

 
Джордж Блейк, 2001 рік

Російська розвідувальна спільнота вшанувала померлого подвійного агента, згадуючи резонансність його постаті, яка стала об'єктом для досліджень, опису в літературі та кінематографі. Сам колишній шпигун вважав себе іноземною автівкою, яка призвичаїлась до російських доріг.

Блейк був одним із останніх подвійних агентів у лавах британської розвідки, виявлення яких принизило спецслужби в розпал холодної війни.

Він народився у 1922 році в Нідерландах, наприкінці Другої світової став працювати на Таємну службу розвідки Великої Британії. У 1950 році його схопили військові КНДР, і за три роки полону в цій країні він таємно став комуністом.

Після звільнення Блейк повернувся до Британії, де продовжив роботу на розвідку, одночасно працюючи на СРСР. Він здавав британських агентів радянським спецслужбам, що призвело до страт та ліквідації шпигунської мережі у Східній Німеччині.

У 1961 році Блейка заарештували та засудили до 42 років тюрми за роботу на СРСР, але він фантастичним чином зміг втекти вже через п'ять років — за допомогою співкамерників, активістів пацифістського руху та драбини, зробленої з підручних предметів.

Шпигуна таємно вивезли з Британії до Західної Європи, якою він мандрував інкогніто, аж поки не дістався Східного Берліну. У СРСР Блейка вважали героєм. Він прожив решту свого життя у Москві.

Після падіння комуністичного режиму колишній шпигун заявляв, що вірив, ніби світ уже стоїть на порозі комунізму — за його словами, це була ідея, варта будь-яких засобів.

Володимир Путін у 2007 році нагородив Блейка орденом Дружби, а після його смерті 26 грудня випустив заяву, в якій назвав його неперевершеним професіоналом, який упевнено працював заради миру в усьому світі.

Британська розвідка довела, що Блейк зрадив 42 агенти, хоча сам він запевняв, що видав цілих 600.

"Пропагандистські вітрини": політична історія чемпіонатів світу з футболу

Після Другої світової війни в Угорщині, як і в інших країнах Центрально-Східної Європи, до влади прийшли комуністичні режими. Як і фашисти в Італії та нацисти в Німеччині, комуністи в Центрально-Східній Європі розглядали спорт як потужну пропагандистську зброю. Інтереси угорської комуністичної влади співпали з бажаннями тренера Густава Шебеша. Результатом стала найсильніша команда 1950-их років – склад збірної Угорщини, який увійшов в історію під назвою "Золота команда". Ця команда була одним з яскравих зразків впливу тоталітарного режиму на спорт

Паросля. Незручні спогади

Якщо 11 липня у польській історіографії вважається "апогеєм" конфлікту, то його початок відраховують від убивства мешканців колонії Паросля на Рівненщині. Подію намагаються пов'язати з першими збройними акціями бандерівського підпілля проти нацистів. Йдеться, насамперед, про напад сотні Григорія Перегіняка – "Коробки" на комендатуру містечка Володимирець 7 лютого 1943 року.

"Дніпро" на теренах Західної Німеччини. Спецоперація кдб

У 1956 році кдб срср створив на теренах Західної Німеччини легендовану групу "Дніпро", яка нібито стояла на патріотичних позиціях, дбала про українські інтереси і закликала емігрантів повертатися на свою батьківщину. Але за щирими, на перший погляд, зверненнями і закликами крилися ретельно продумані й далекосяжні плани посіяти розбрат і ворожнечу в середовищі української еміграції, скомпрометувати лідерів в очах рядових членів націоналістичних організацій, розсварити їх між собою, посіяти зневіру.

Як у Харкові встановлювали (та руйнували) пам’ятник УПА

1992 рік. У харківському Молодіжному парку, поруч із хрестом пам'яті жертв Голодомору установлюють перший на Лівобережжі пам'ятний знак воїнам УПА. У день відкриття біля знаку стоїть почесна варта курсантів кількох училищ. Церемонія починається молебнем за участі священників УАПЦ та УГКЦ. За кілька років пам'ятний знак стане мішенню понад сотні актів вандалізму: його засипатимуть сміттям, руйнуватимуть, намагатимуться "обміняти" на пам'ятник лєніну, а згодом — украдуть.