УІНП вимагає демонтувати пам’ятник Фрунзе на Полтавщині

Від ГО «Світанок» Полтавський офіс Північно-східного міжрегіонального відділу Українського інституту національної пам’яті (УІНП) отримав інформацію щодо незаконного розташування на території с. Нелюбівка Диканської селищної ради пам’ятника Михайлу Фрунзе.

З цього приводу регіональний представник УІНП в Полтавській області Олег Пустовгар звернувся на гарячу урядову лінію, повідомляє телеканал "Центральний".

 

"Міхаїл Фрунзе – військовий комісар, уповноважений Реввійськради в Україні і командувач більшовицькими збройними силами України і Криму, один з основних воєначальників окупаційної Червоної армії під час війни більшовицької ленінської Росії проти УНР.

Належав до Політичного бюро ЦК КП(б)У. Керував боротьбою проти українських повстанців. Відповідно до підпункту "д" пункту 4 частини першої статті 1 Закону України "Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки", до символіки комуністичного тоталітарного режиму віднесено пам'ятники, присвячені подіям, пов'язаним з діяльністю комуністичної партії, із встановленням радянської влади на території України або в окремих адміністративно-територіальних одиницях, переслідуванням учасників боротьби за незалежність України у XX столітті.

Отже, зазначений пам'ятник є символікою комуністичного тоталітарного режиму", - наголошується у зверненні.

Пустовгар процитував Рішення Конституційного Суду України від 16.07.2019 р. за №9-р/2019 , справа №1-24/2018 (1919/17) : "За своєю злочинною сутністю комуністичний режим і нацистський режим були однаковими, а методи здійснення ними державної репресивної політики – тотожними.

Названі режими категорично заперечували можливість існування української незалежної держави, переслідували її прихильників та перешкоджали українському національному відродженню".

У Полтавському офісі Північно-східного міжрегіонального відділу УІНП зажадали невідкладно вжити заходів з виконання   вимог чинного законодавства у частині проведення демонтажу. Зокрема, запропоновано передати пам'ятник до парку радянського періоду комунального закладу Сумської обласної ради "Державний історико-культурний заповідник у м. Путивлі".

Справа капітана. За що сидів легендарний «динамівець» Костянтин Щегоцький

У різноманітних рейтингах найкращих українських футболістів усіх часів неодмінно буде це ім’я — Костянтин Щегоцький. Улюбленець київських уболівальників 1930-х, капітан «Динамо», перший в Україні гравець-орденоносець — це все про нього.

«Не Арґус, ні Гелена, ні Марія Маґдалена»: вибираємо та їмо сир по-середньовічному

Середньовічна кухня – це не лише екстравагантні страви на кшталт павича, міног чи лебедя у соусі з власної крові. Якими б дивними не видавались нам інколи люди середньовіччя, їх меню не надто відрізнялось від нашого. Пропонуємо вам уривок, де історикиня й авторка книги «Від бобра до фазана: їжа західноєвропейського Середньовіччя» Стефанія Демчук розповідає про шлях на середньовічний стіл сиру, без якого і сьогодні ми не можемо уявити свою повсякденність

«Польська» ідентичність і російське самодержавство

У перші десятиліття ХІХ століття Санкт-Петербург негласно визнавав польський характер Правобережної України, як і всіх інших територій, анексованих у Речі Посполитої. Чиновники найвищого рангу навіть використовували відповідну термінологію на кшталт: "польські губернії" чи "польські землі", причому як в усному мовленні, так і в офіційному діловодстві. Після Листопадового повстання 1831 – 1832 років ситуація кардинально змінилася: російське самодержавство розпочало тотальний наступ на "польську" ідентичність. Комплекс заходів, до якого протягом наступних десятиліть вдалася російська влада, без перебільшення, можна назвати репресіями в економічній, релігійній і гуманітарній сферах. Йдеться про русифікацію польської культури, переслідування католицької церкви, політичний тиск, заборону освіти рідною мовою, декласацію та асиміляцію шляхти.

«Чорна неділя» села Клюськ. Без білих плям

Велика трагічна історія України часів Другої світової війни складається з маленьких трагедій сіл, селищ, містечок. Без втрати невинних людських життів на території Волині не обійшлось в жодному з населених пунктів. Не оминула трагедія і невеличке мальовниче село Клюськ, розташоване в 20-ти кілометрах від Ковеля.