У Йорданії під час комунальних робіт виявили давньоримські лазні

У столиці Йорданії під час комунальних робіт випадково знайшли залишки давньоримських лазень — вони були розташовані в метрі під асфальтом. Знахідка поставила перед владою дилему — зберегти археологічну місцину або забезпечити місто Амман сучасною системою захисту від паводків.

Про це повідомляє Reuters.

 

Урядовий комітет роздумує над питанням, продовжувати комунальні роботи з будівництва підземного каналу для позбавлення міста від надлишку ґрунтових вод чи розширити дослідження давніх лазень.

Залишки печей є ознакою складної системи опалення, яку раніше не знаходили в залишках давнього міста Філадельфія, на яких побудований сучасний Амман.

"Ми знайдемо баланс у потребах міста — щоб захистити його від затоплення та вберегти старожитності під вулицями. Амман був одним із найбільших римських міст і мав одну з найбільших лазень… Де б ти не копав у Аммані, знайдеш античність", — заявив голова Міністерства старожитностей Йорданії Язід Елаян.

Допоки уряд не прийняв рішення, що робити зі знахідками, будівництво підземного каналу припинили.

Амман — давнє місто, в якому досі можна побачити багато слідів римської цивілізації, від амфітеатру на шість тисяч глядачів до монументального фонтану Німфей та храму Геракла на одному з найвищих пагорбів йорданської столиці.

Погіршення інфрастуктури та безсистемне містобудування отруюють велике місто, в якому над п'ятьма шарами давніх цивілізацій — аммонітської, моавітської, римської, грецької та ісламської — мешкають близько чотирьох мільйонів людей.

Міські чиновники вже висловили побоювання, що затримки в будівництві дренажної системи можуть призвести до затоплення центральної частини Амману цієї зими.

Місто переживає швидке розростання протягом останніх десятиліть — в основному завдяки хвилям біженців внаслідок арабо-ізраїльського конфлікту та регіонального неспокою, що перетворив заспане містечко в один з найбільших близькосхідних мегаполісів.

«Скеля трьох чекістів». Як УПА боролась із НКВД на Буковині

23 вересня 1944 року повстанці в Путильському районі Чернівецької області із засідки ліквідували заступника начальника обласного НКҐБ та заступника начальника обласного НКВД, керівника обласної медичної служби НКВД, а також заступник начальника 2-го батальйону Внутрішніх Військ НКВД, який командував районним гарнізоном. Згодом через натиск повстанців районна радянська влада відступила із райцентру Путила у віддалене село Селятин, затрималася тут лише 5 днів, покинула район та через територію Румунії відступила до райцентру Сторожинець. Кілька місяців в районі панували повстанці.

Справа капітана. За що сидів легендарний «динамівець» Костянтин Щегоцький

У різноманітних рейтингах найкращих українських футболістів усіх часів неодмінно буде це ім’я — Костянтин Щегоцький. Улюбленець київських уболівальників 1930-х, капітан «Динамо», перший в Україні гравець-орденоносець — це все про нього.

«Не Арґус, ні Гелена, ні Марія Маґдалена»: вибираємо та їмо сир по-середньовічному

Середньовічна кухня – це не лише екстравагантні страви на кшталт павича, міног чи лебедя у соусі з власної крові. Якими б дивними не видавались нам інколи люди середньовіччя, їх меню не надто відрізнялось від нашого. Пропонуємо вам уривок, де історикиня й авторка книги «Від бобра до фазана: їжа західноєвропейського Середньовіччя» Стефанія Демчук розповідає про шлях на середньовічний стіл сиру, без якого і сьогодні ми не можемо уявити свою повсякденність

«Польська» ідентичність і російське самодержавство

У перші десятиліття ХІХ століття Санкт-Петербург негласно визнавав польський характер Правобережної України, як і всіх інших територій, анексованих у Речі Посполитої. Чиновники найвищого рангу навіть використовували відповідну термінологію на кшталт: "польські губернії" чи "польські землі", причому як в усному мовленні, так і в офіційному діловодстві. Після Листопадового повстання 1831 – 1832 років ситуація кардинально змінилася: російське самодержавство розпочало тотальний наступ на "польську" ідентичність. Комплекс заходів, до якого протягом наступних десятиліть вдалася російська влада, без перебільшення, можна назвати репресіями в економічній, релігійній і гуманітарній сферах. Йдеться про русифікацію польської культури, переслідування католицької церкви, політичний тиск, заборону освіти рідною мовою, декласацію та асиміляцію шляхти.