Аваков видав книгу про події весни 2014 у Харкові

Міністр внутрішніх справ Арсен Аваков написав книгу "2014. Миттєвості харківської весни". У ній публікуються спогади харків'ян, фрагменти публікацій із засобів масової інформації та документи тих часів.

Книга вийшла друком у видавництві "Фоліо" 29 грудня, повідомив міністр на сторінці у Facebook.

 

"Книга писалася довго й важко, тому що я хотів не просто розповісти історію першої перемоги у гібридній війні, не тільки передати настрій, нерв тих місяців, днів й годин, а й осмислити події у Харкові в контексті загальної ситуації в країні, проаналізувати складні зовнішні та внутрішньополітичні процеси в Україні та навколо неї", — написав Аваков.

За його словами, в книзі уперше публікується план захоплення Харкова та області — електронне листування кураторів "руської весни".

"28 сторінок за всією формою військової стратегії: захоплення систем комунікацій, вузлів зв'язку стратегічних об'єктів інфраструктури, ЗМІ, фізичне знищення представників влади, військових і журналістів, інформаційна кампанія і пропаганда, залучення колаборантів, і в підсумку — створення "ХНР"... Але Харків вистояв!" — написав Аваков.

За його словами, вміщені до книги документи шокують "цинізмом і нелюдськістю", але доводять, що події "руської весни" були чітко сплановані: сепаратисти діяли організовано, мали зброю, а координувалися російськими спецслужбами.

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.