Оприлюднено документи КҐБ про переслідування дисидентки Ірини Стасів-Калинець

До 80-річчя з дня народження відомої поетеси та дисидентки у вільному доступі опубліковано 30 розсекречених документів з її архівно-слідчої справи

Ірину Стасів-Калинець заарештували за "антирадянську агітацію та пропаганду" у січні 1972 року. Поетесу, разом із чоловіком Ігорем Калинцем, засудили до шести років ув'язнення в таборах та трьох років заслання.

До річниці народження видатної діячки дисидентського руху, Центр досліджень визвольного руху спільно з Архівом Служби безпеки України та Архівом національної пам'яті опублікував документи з її архівно-кримінальної справи онлайн. Підбірку можна побачити та завантажити на сайті Електронного архіву Українського визвольного руху.

Приводом до арешту стала участь Ірини Калинець у різдвяній коляді. "Радянські спецслужби почали проводити "чистки" серед інакомислячих перед 50-тою річницею створення Радянського Союзу, — розповідає координатор Електронного архіву Денис Пасічник. — Разом з Калинець були заарештовані ще сімнадцять представників української інтелігенції Києва та Львова".

Один із опублікованих документів — протокол допиту чоловіка поетеси, Ігоря Калинця. Він відмовився свідчити проти Ірини: "ніяких показів .. відносно Ірини Калинець, я давати не буду, тому що, по-перше, це моя дружина".

Також свідком по справі шістдесятниці проходив Василь Стус. Під час допиту на питання які антирадянські документи виготовляла і поширювала Ірина Калинець, він відповів, що Ірина пише вірші, а не "докумєнти".

 

Загалом до онлайн-збірки документів увійшли:

●      анкета арештованої;

●      характеристика зі школи на Ірину Стасів-Калинець;

●      протоколи допиту Ірини Стасів-Калинець, а також свідків: її чоловіка Ігоря Калинця, поета ВасиляСтуса, публіциста і громадського діяча В'ячеслава Чорновола та ін.;

●      листи та заяви Ірини Калинець на захист незаконно ув'язненого Валентина Мороза;

●      довідки УКҐБ по Львівській області, щодо публікацій в іноземних виданнях робіт Ірини Калинець;

●      постановивироки та ухвали Прокуратури та Верховного суду УРСР у справі Ірини Калинець;

●      касаційні скарги;

●      довідка про реабілітацію Ірини Стасів-Калинець.

Довідка:

Стасів-Калинець Ірина — філологиня, громадська діячка, поетеса, письменниця, шістдесятниця, громадська активістка.

Народилася 6 грудня 1940 року у Львові в сім'ї греко-католиків. Родичі мали зв'язки з ОУН та були вивезені до Сибіру. Навчалася на філологічному факультеті ім. І. Франка. По закінченню навчання працювала методисткою обласного будинку народної творчості, вчителькою, бібліотекаркою, викладачкою української мови та літератури у Львівському політехнічному інституті.

У 1970 Ірину Калинець звільнили з роботи. Працювала ткалею, викладала українську мову і літературу на замінах. Водночас активно долучилася до акцій підтримки засуджених дисидентів Валентина Мороза, Ніни Строкатої, писала листи і звернення до Прокуратури та Верховного Суду УРСР на їх підтримку.

12 січня 1972 року  заарештована до 6 років ув'язнення в таборах суворого режиму та 3 років заслання. Покарання відбувала у Мордовії (село Барашево, табір ЖХ-385/3-4).

Нагороди: "Героїня світу", Орден княгині Ольги II і III ступеня.

КГБ УРСР проти "Летючих козаків" ВПС США

У москві поставили завдання перед кгб урср збирати всю доступну інформацію про всіх українців, які пішли на службу до армії США. Їх розглядали як таких, що можуть бути використані з диверсійною і шпигунською метою проти срср. Так, керівництво кгб з настороженістю сприймало здобуті агентурою відомості про "збільшення американцями набору до армії молоді українського походження".

"Сто днів" або останній король: епізод з історії визвольних змагань литовського народу

Кожному в Україні, мабуть, відомі події Української революції. Зокрема, обставини реставрації гетьманської влади у 1918 році. Втім, спроби повернення до історичних форм правління, у ту добу боротьби за незалежність колишніх підневільних Росії народів, характерні не лише для України. Подібне відбулося і у Литві. Майже одночасно з реалізацією ідей українського ІІ Гетьманату народився литовський монархічний проект.

Інтелектуали за викликом. Хто й навіщо створив легенду про "Петра Великого"

Як європейські інтелектуали волею, чи неволею допомагали російському імператору Петру І відбілювати власну репутацію.

Професор Дмитро Білий: "Після геноциду на Кавказі залишилося не більше 10% черкеського населення"

У травні 1864 року на Червоній Поляні неподалік від Сочі відбулася остання битва з російськими військами черкеських воїнів, під час якої всі вони загинули. Власне, місцина отримала таку назву, бо вся вона була залита кров'ю. А вже 21 травня 1864 року російські війська влаштували переможний парад. Це означало остаточну поразку черкесів у війні, яку вони вели проти царської росії понад сто років.