Оприлюднено документи КҐБ про переслідування дисидентки Ірини Стасів-Калинець

До 80-річчя з дня народження відомої поетеси та дисидентки у вільному доступі опубліковано 30 розсекречених документів з її архівно-слідчої справи

Ірину Стасів-Калинець заарештували за "антирадянську агітацію та пропаганду" у січні 1972 року. Поетесу, разом із чоловіком Ігорем Калинцем, засудили до шести років ув'язнення в таборах та трьох років заслання.

До річниці народження видатної діячки дисидентського руху, Центр досліджень визвольного руху спільно з Архівом Служби безпеки України та Архівом національної пам'яті опублікував документи з її архівно-кримінальної справи онлайн. Підбірку можна побачити та завантажити на сайті Електронного архіву Українського визвольного руху.

Приводом до арешту стала участь Ірини Калинець у різдвяній коляді. "Радянські спецслужби почали проводити "чистки" серед інакомислячих перед 50-тою річницею створення Радянського Союзу, — розповідає координатор Електронного архіву Денис Пасічник. — Разом з Калинець були заарештовані ще сімнадцять представників української інтелігенції Києва та Львова".

Один із опублікованих документів — протокол допиту чоловіка поетеси, Ігоря Калинця. Він відмовився свідчити проти Ірини: "ніяких показів .. відносно Ірини Калинець, я давати не буду, тому що, по-перше, це моя дружина".

Також свідком по справі шістдесятниці проходив Василь Стус. Під час допиту на питання які антирадянські документи виготовляла і поширювала Ірина Калинець, він відповів, що Ірина пише вірші, а не "докумєнти".

 

Загалом до онлайн-збірки документів увійшли:

●      анкета арештованої;

●      характеристика зі школи на Ірину Стасів-Калинець;

●      протоколи допиту Ірини Стасів-Калинець, а також свідків: її чоловіка Ігоря Калинця, поета ВасиляСтуса, публіциста і громадського діяча В'ячеслава Чорновола та ін.;

●      листи та заяви Ірини Калинець на захист незаконно ув'язненого Валентина Мороза;

●      довідки УКҐБ по Львівській області, щодо публікацій в іноземних виданнях робіт Ірини Калинець;

●      постановивироки та ухвали Прокуратури та Верховного суду УРСР у справі Ірини Калинець;

●      касаційні скарги;

●      довідка про реабілітацію Ірини Стасів-Калинець.

Довідка:

Стасів-Калинець Ірина — філологиня, громадська діячка, поетеса, письменниця, шістдесятниця, громадська активістка.

Народилася 6 грудня 1940 року у Львові в сім'ї греко-католиків. Родичі мали зв'язки з ОУН та були вивезені до Сибіру. Навчалася на філологічному факультеті ім. І. Франка. По закінченню навчання працювала методисткою обласного будинку народної творчості, вчителькою, бібліотекаркою, викладачкою української мови та літератури у Львівському політехнічному інституті.

У 1970 Ірину Калинець звільнили з роботи. Працювала ткалею, викладала українську мову і літературу на замінах. Водночас активно долучилася до акцій підтримки засуджених дисидентів Валентина Мороза, Ніни Строкатої, писала листи і звернення до Прокуратури та Верховного Суду УРСР на їх підтримку.

12 січня 1972 року  заарештована до 6 років ув'язнення в таборах суворого режиму та 3 років заслання. Покарання відбувала у Мордовії (село Барашево, табір ЖХ-385/3-4).

Нагороди: "Героїня світу", Орден княгині Ольги II і III ступеня.

Отруєння. Фрагменти книжки Віктора Ющенка"Недержавні таємниці. Нотатки на берегах пам’яті"

Фрагменти автобіографічної книжки третього Президента України.

Андрій Бандера. Батька – за сина

У справі оперативної розробки Степана Бандери, яка зберігається в архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України, є низка документів, які стосуються його батька – отця Андрія. Це драматична історія того, як чекісти перекладали свою ненависть до одного з лідерів українського визвольного руху на його близьких родичів.

"Примус до підданства". Перша спроба

"В ліжку з ведемедем. Сусідство з Росією як історичний виклик" - таку назву має нова книжка Олексія Мустафіна, що готується до виходу у видавництві "Фабула". Є в ній глава, присвячена експансії Російської імперії на Кавказі. Зокрема, й в часи правління у Картлі Іраклія II – царя, якому нинішня влада Грузії хоче встановити пам'ятник у своїй столиці. Чому ця ініціатива викликала таке обурення можна зрозуміти із фрагменту книжки, люб'язно наданому "Історичній правді" Олексієм Мустафіним.

Світоглядні орієнтири ОУН: приклад Ярослава Стецька

Історик Микола Гаєвой загинув на війні 27 серпня 2024 року. Він навчався в аспірантурі УКУ з історії. Для своєї дисертації обрав політичну біографію Ярослава Стецька. Фрагмент наукової роботи Микола надсилав редакції "Історичної правди". Публікуємо текст Миколи Гаєвого у пам'ять про полеглого Героя.