У Львові зникла інформаційна табличка про діяча ЗУНР

У Львові зникла інформаційна таблиця з будинку Степана Федака, одного з лідерів ЗУНР, відомого мецената.

Про цей акт вандалізму повідомив громадський і політичний діяч, голова Організації українських націоналістів Богдан Червак у Facebook, передає "Еспресо.Захід".

 
Фото: богдан червак

"Наруга над пам'яттю С. Федака відбулася на передодні 160-ї річниці його народження, яке відзначається 9 січня ц.р. Таблицю встановили у 2017 р, але при цьому, дозволивши встановлення інформаційної таблиці, Львівський міськвиконком за підписом А.Садового заборонив встановлення меморіальної таблиці Степану Федаку авторства скульптора Василя Гоголя та архітектора Юрія Диби. 27.10.2017 р. Львівський міськвиконком своїм рішенням № 981 постановив:

"Вважати розпорядження Львівського міського голови від 03.11.2010 № 542 "Про встановлення меморіальної таблиці Степанові Федаку" таким, що втратило чинність".

Це дивне рішення, прийняте без відома Організаторів встановлення меморіальної дошки С. Федаку, зумовлене, очевидно, намаганням применшити роль одного з державних секретарів ЗУНР, близького соратника Митрополита Андрея Шептицького", – написав Богдан Червак.

У коментарях до допису заступник міського голови Львова з питань розвитку Андрій Москаленко повідомив, що міська рада до цього вандалізму не причетна.

"На скільки бачу з фото, таблицю не демонтували. Її або зняли (вкрали) або розбили (залишились частини опор на яких вона висіла). Таблицю буде обов'язково повернуто. Вже тим займаюсь.

Також на скільки пам'ятаю, що було кілька різних ініціативних груп – кожен мав різні пропозиції щодо таблиці. В найближчі кілька днів зустрінемось з усіма, щоб оперативно відновити", – написав Андрій Москаленко.

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.