У Львові зникла інформаційна табличка про діяча ЗУНР

У Львові зникла інформаційна таблиця з будинку Степана Федака, одного з лідерів ЗУНР, відомого мецената.

Про цей акт вандалізму повідомив громадський і політичний діяч, голова Організації українських націоналістів Богдан Червак у Facebook, передає "Еспресо.Захід".

 
Фото: богдан червак

"Наруга над пам'яттю С. Федака відбулася на передодні 160-ї річниці його народження, яке відзначається 9 січня ц.р. Таблицю встановили у 2017 р, але при цьому, дозволивши встановлення інформаційної таблиці, Львівський міськвиконком за підписом А.Садового заборонив встановлення меморіальної таблиці Степану Федаку авторства скульптора Василя Гоголя та архітектора Юрія Диби. 27.10.2017 р. Львівський міськвиконком своїм рішенням № 981 постановив:

"Вважати розпорядження Львівського міського голови від 03.11.2010 № 542 "Про встановлення меморіальної таблиці Степанові Федаку" таким, що втратило чинність".

Це дивне рішення, прийняте без відома Організаторів встановлення меморіальної дошки С. Федаку, зумовлене, очевидно, намаганням применшити роль одного з державних секретарів ЗУНР, близького соратника Митрополита Андрея Шептицького", – написав Богдан Червак.

У коментарях до допису заступник міського голови Львова з питань розвитку Андрій Москаленко повідомив, що міська рада до цього вандалізму не причетна.

"На скільки бачу з фото, таблицю не демонтували. Її або зняли (вкрали) або розбили (залишились частини опор на яких вона висіла). Таблицю буде обов'язково повернуто. Вже тим займаюсь.

Також на скільки пам'ятаю, що було кілька різних ініціативних груп – кожен мав різні пропозиції щодо таблиці. В найближчі кілька днів зустрінемось з усіма, щоб оперативно відновити", – написав Андрій Москаленко.

«Скеля трьох чекістів». Як УПА боролась із НКВД на Буковині

23 вересня 1944 року повстанці в Путильському районі Чернівецької області із засідки ліквідували заступника начальника обласного НКҐБ та заступника начальника обласного НКВД, керівника обласної медичної служби НКВД, а також заступник начальника 2-го батальйону Внутрішніх Військ НКВД, який командував районним гарнізоном. Згодом через натиск повстанців районна радянська влада відступила із райцентру Путила у віддалене село Селятин, затрималася тут лише 5 днів, покинула район та через територію Румунії відступила до райцентру Сторожинець. Кілька місяців в районі панували повстанці.

Справа капітана. За що сидів легендарний «динамівець» Костянтин Щегоцький

У різноманітних рейтингах найкращих українських футболістів усіх часів неодмінно буде це ім’я — Костянтин Щегоцький. Улюбленець київських уболівальників 1930-х, капітан «Динамо», перший в Україні гравець-орденоносець — це все про нього.

«Не Арґус, ні Гелена, ні Марія Маґдалена»: вибираємо та їмо сир по-середньовічному

Середньовічна кухня – це не лише екстравагантні страви на кшталт павича, міног чи лебедя у соусі з власної крові. Якими б дивними не видавались нам інколи люди середньовіччя, їх меню не надто відрізнялось від нашого. Пропонуємо вам уривок, де історикиня й авторка книги «Від бобра до фазана: їжа західноєвропейського Середньовіччя» Стефанія Демчук розповідає про шлях на середньовічний стіл сиру, без якого і сьогодні ми не можемо уявити свою повсякденність

«Польська» ідентичність і російське самодержавство

У перші десятиліття ХІХ століття Санкт-Петербург негласно визнавав польський характер Правобережної України, як і всіх інших територій, анексованих у Речі Посполитої. Чиновники найвищого рангу навіть використовували відповідну термінологію на кшталт: "польські губернії" чи "польські землі", причому як в усному мовленні, так і в офіційному діловодстві. Після Листопадового повстання 1831 – 1832 років ситуація кардинально змінилася: російське самодержавство розпочало тотальний наступ на "польську" ідентичність. Комплекс заходів, до якого протягом наступних десятиліть вдалася російська влада, без перебільшення, можна назвати репресіями в економічній, релігійній і гуманітарній сферах. Йдеться про русифікацію польської культури, переслідування католицької церкви, політичний тиск, заборону освіти рідною мовою, декласацію та асиміляцію шляхти.