У Львові зникла інформаційна табличка про діяча ЗУНР

У Львові зникла інформаційна таблиця з будинку Степана Федака, одного з лідерів ЗУНР, відомого мецената.

Про цей акт вандалізму повідомив громадський і політичний діяч, голова Організації українських націоналістів Богдан Червак у Facebook, передає "Еспресо.Захід".

 
Фото: богдан червак

"Наруга над пам'яттю С. Федака відбулася на передодні 160-ї річниці його народження, яке відзначається 9 січня ц.р. Таблицю встановили у 2017 р, але при цьому, дозволивши встановлення інформаційної таблиці, Львівський міськвиконком за підписом А.Садового заборонив встановлення меморіальної таблиці Степану Федаку авторства скульптора Василя Гоголя та архітектора Юрія Диби. 27.10.2017 р. Львівський міськвиконком своїм рішенням № 981 постановив:

"Вважати розпорядження Львівського міського голови від 03.11.2010 № 542 "Про встановлення меморіальної таблиці Степанові Федаку" таким, що втратило чинність".

Це дивне рішення, прийняте без відома Організаторів встановлення меморіальної дошки С. Федаку, зумовлене, очевидно, намаганням применшити роль одного з державних секретарів ЗУНР, близького соратника Митрополита Андрея Шептицького", – написав Богдан Червак.

У коментарях до допису заступник міського голови Львова з питань розвитку Андрій Москаленко повідомив, що міська рада до цього вандалізму не причетна.

"На скільки бачу з фото, таблицю не демонтували. Її або зняли (вкрали) або розбили (залишились частини опор на яких вона висіла). Таблицю буде обов'язково повернуто. Вже тим займаюсь.

Також на скільки пам'ятаю, що було кілька різних ініціативних груп – кожен мав різні пропозиції щодо таблиці. В найближчі кілька днів зустрінемось з усіма, щоб оперативно відновити", – написав Андрій Москаленко.

Від Золотої Слободи до Арлінгтонського національного кладовища. Юрко Коцай - перший олімпійський чемпіон українського походження

У світову історію плавання він увійшов як George Harold Kojac – дворазовий олімпійський чемпіон, рекордсмен світу, лікар і полковник Військово-повітряних сил США. Проте за американізованим прізвищем Kojac стояла українська родина Коцаїв із невеликого подільського села Золота Слобода. Історія цієї родини пояснює не лише спортивні успіхи Юрка Коцая, а й життєві принципи, які визначили весь його подальший шлях.

Юрій Бойко-Блохін і його сповнений випробувань шлях до утвердження української нації

Матеріали оперативної розробки за кордоном видатного українського вченого, громадсько-політичного діяча й теоретика українського націоналізму Юрія Бойка-Блохіна дають змогу зрозуміти, чому органи мдб / кдб срср так прискіпливо займалися саме науковцями – істориками, мовознавцями, літературознавцями, археологами. Їхні дослідження витоків української нації, державності, мови, культури неабияк ставали на заваді імперським планам кремлівського керівництва, яке переписувало історію на свій лад.

Паросля: російське ІПСО, на яке повелися польські дослідники

У сучасній польській історіографії початком так званої "Волинської різанини" вважається масове вбивство населення польської колонії Паросля у лютому 1943 року. Цю акцію вже тривалий час намагаються приписати першій сотні УПА Григорія Перегіняка – "Коробки". Кілька років тому у цій історії мало бути поставлено крапку, адже російські спецслужби оприлюднили документ, який начебто повністю підтверджує версію польських дослідників.

ТОП-10 міфів про Волинську трагедію

У колективній пам'яті поляків сприйняття УПА та ОУН існує майже виключно в рамках наративу про "Волинську різанину". А політичні оцінки подій 1940-х років закріплені на рівні законодавства. Центр стратегічних комунікацій розібрав 10 ключових складових цього наративу.