На Вінниччині видали книжку про висланих на Соловки жителів області

На Вінниччині у серії книг історико-краєзнавчого проєкту «Моя Вінниччина» вийшло видання - «Біломорські карби Вінниччини. Соловецький мартиролог Поділля».

Про це кореспонденту Укрінформу повідомив редактор книжкової серії "Моя Вінниччина" Михайло Каменюк.

 

"Цю книгу написав письменник, громадський діяч, дослідник історії Поділля з Хмельниччини Богдан Теленько. В його "Біломорських карбах Вінниччини. Соловецькому мартирологу Поділля" подаються повні списки жителів усіх районів Вінницької області, засуджених, розкуркулених і сім'ями висланих в 1933-1935 роках на Соловки.

Все це супроводжується коментарями автора, який не тільки особисто побував в цих пекельних для України місцях, а й зумів з великим ризиком для себе дістати ці недосяжні раніше для широкого загалу документи, котрі зберігалися в секретних архівах ФСБ Росії", - повідомив Каменюк.

Завдяки її появі нащадки багатьох зниклих безвісти на Соловках подолян зможуть віднайти сліди своїх далеких предків.

Видання буде розповсюджене через бібліотечну систему області для полегшення доступу до нього краєзнавців та усіх охочих.

Петлюра без бронзи, але у кольорах

Рік 1917-й ще не був роком Симона Петлюри. Незаперечним лідером українського національного руху він став року 1919.

Хрест Симона Петлюри – капеланам Армії УНР

У червні 1944-го в Рівненському рибтресті в одній із шухляд столу працівники знайшли дві грамоти до Хреста Симона Петлюри. Цупкі аркуші бланків із тризубом, оригінальною печаткою червоного кольору та фразою "Іменем Української Народної Республіки…" не могли не привернути увагу й не насторожити.

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".