Історична драма «Мій друг Зиґмунд Фройд» виходить у прокат

В Україні 28 січня стартує прокат фільму «Мій друг Зиґмунд Фройд».

Про це повідомляє компанія-дистриб'ютор "Артхаус Трафік".

 

"В перший тиждень кінопрокату після локдауну на екрани українських кінотеатрів виходить історична драма "Мій друг Зиґмунд Фройд" з програми фестивалю "Тиждень австрійського кіно", - йдеться у повідомленні.

Як зазначається, сюжет розгортається в Австрії під час її окупації нацистською Німеччиною. Саме на тлі подій, які згодом обернуться великою світовою трагедією, і розпочинається історія головного героя – юнака на ім'я Франц.

Опинившись у довоєнному Відні, він зустрічає свою першу і, як йому здається, останню любов. У тонкощах бажань і спокус Францу допомагає розібратися найбільший експерт – сам Зиґмунд Фройд.

Роль головного психолога ХХ століття виконав Бруно Ганц ("Небо над Берліном", "Дім, який побудував Джек", "Бункер"). Вона стала останньою для видатного актора. Разом із ним у фільмі зіграли Симон Морзе, Емма Дрогунова та Йоханнес Кріш.

Режисер Ніколаус Лейтнер зняв стрічку за мотивами світового бестселера Роберта Зіталера "Торговець тютюном" (українській аудиторії австрійський письменник знайомий насамперед своїм романом "Ціле життя").


Як нагадали в Артхаус Трафік, фільм отримав чотири номінації на премію Австрійської кіноакадемії – за найкращі жіночу та чоловічу ролі другого плану, костюми та музику.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.

Світозар Драгоманов. Боротьба за добре ім’я батька під прискіпливим стеженням НКВС

Стеження тривали упродовж трьох років і завершилися викликом на початку 1938 року до управління нквс. Але найбільші побоювання Світозара Драгоманова не справдилися. Його не заарештували. В обмін на свободу запропонували стати секретним співробітником. Під диктовку чекістів одразу ж змусили написати підписку. Але агент "Відданий" виявився не настільки відданим, як того хотіли чекісти.

На Афоні були врятовані 200 старовинних книжок з українського козацького скиту Чорний Вир: Сергій Шумило отримав рідкісну можливість їх дослідити

"Колись ці примірники Острозької Біблії були частиною бібліотеки українського козацького скиту Чорний Вир, який за допомогою ченців пощастило виявити на Афоні. Цей скит вже давно, на жаль, стоїть пусткою, покинутий людьми. Проте його бібліотека зберіглася. Вона складається приблизно з 200 українських стародруків XVI — XVIII століть".