Історична драма «Мій друг Зиґмунд Фройд» виходить у прокат

В Україні 28 січня стартує прокат фільму «Мій друг Зиґмунд Фройд».

Про це повідомляє компанія-дистриб'ютор "Артхаус Трафік".

 

"В перший тиждень кінопрокату після локдауну на екрани українських кінотеатрів виходить історична драма "Мій друг Зиґмунд Фройд" з програми фестивалю "Тиждень австрійського кіно", - йдеться у повідомленні.

Як зазначається, сюжет розгортається в Австрії під час її окупації нацистською Німеччиною. Саме на тлі подій, які згодом обернуться великою світовою трагедією, і розпочинається історія головного героя – юнака на ім'я Франц.

Опинившись у довоєнному Відні, він зустрічає свою першу і, як йому здається, останню любов. У тонкощах бажань і спокус Францу допомагає розібратися найбільший експерт – сам Зиґмунд Фройд.

Роль головного психолога ХХ століття виконав Бруно Ганц ("Небо над Берліном", "Дім, який побудував Джек", "Бункер"). Вона стала останньою для видатного актора. Разом із ним у фільмі зіграли Симон Морзе, Емма Дрогунова та Йоханнес Кріш.

Режисер Ніколаус Лейтнер зняв стрічку за мотивами світового бестселера Роберта Зіталера "Торговець тютюном" (українській аудиторії австрійський письменник знайомий насамперед своїм романом "Ціле життя").


Як нагадали в Артхаус Трафік, фільм отримав чотири номінації на премію Австрійської кіноакадемії – за найкращі жіночу та чоловічу ролі другого плану, костюми та музику.

Справа капітана. За що сидів легендарний «динамівець» Костянтин Щегоцький

У різноманітних рейтингах найкращих українських футболістів усіх часів неодмінно буде це ім’я — Костянтин Щегоцький. Улюбленець київських уболівальників 1930-х, капітан «Динамо», перший в Україні гравець-орденоносець — це все про нього.

«Не Арґус, ні Гелена, ні Марія Маґдалена»: вибираємо та їмо сир по-середньовічному

Середньовічна кухня – це не лише екстравагантні страви на кшталт павича, міног чи лебедя у соусі з власної крові. Якими б дивними не видавались нам інколи люди середньовіччя, їх меню не надто відрізнялось від нашого. Пропонуємо вам уривок, де історикиня й авторка книги «Від бобра до фазана: їжа західноєвропейського Середньовіччя» Стефанія Демчук розповідає про шлях на середньовічний стіл сиру, без якого і сьогодні ми не можемо уявити свою повсякденність

«Польська» ідентичність і російське самодержавство

У перші десятиліття ХІХ століття Санкт-Петербург негласно визнавав польський характер Правобережної України, як і всіх інших територій, анексованих у Речі Посполитої. Чиновники найвищого рангу навіть використовували відповідну термінологію на кшталт: "польські губернії" чи "польські землі", причому як в усному мовленні, так і в офіційному діловодстві. Після Листопадового повстання 1831 – 1832 років ситуація кардинально змінилася: російське самодержавство розпочало тотальний наступ на "польську" ідентичність. Комплекс заходів, до якого протягом наступних десятиліть вдалася російська влада, без перебільшення, можна назвати репресіями в економічній, релігійній і гуманітарній сферах. Йдеться про русифікацію польської культури, переслідування католицької церкви, політичний тиск, заборону освіти рідною мовою, декласацію та асиміляцію шляхти.

«Чорна неділя» села Клюськ. Без білих плям

Велика трагічна історія України часів Другої світової війни складається з маленьких трагедій сіл, селищ, містечок. Без втрати невинних людських життів на території Волині не обійшлось в жодному з населених пунктів. Не оминула трагедія і невеличке мальовниче село Клюськ, розташоване в 20-ти кілометрах від Ковеля.