Інститут нацпам’яті показав ролик, який спростовує історичні фейки РФ про Одесу. ВІДЕО

Український інститут національної пам’яті презентував третій ролик проєкту краєзнавчих лекцій "Український Південь", який розповідає про ранню історію Одеси та деконструює імперські міфи щодо віку міста.

Про це повідомляється на сайті УІНП.

 

"Попри те, що пів Одеси знає місцеві визначні місця, які мають вік значно старший за "катерининську" версію заснування міста, багато є таких, хто досі сумнівається... Мовляв, прийшла російська імператриця Катерина II до місця, де чисте поле з'єднується з Чорним морем, тупнула чобітком, наказала "бути тут місту!" - і росіяни побудували Одесу.

Втім, як же ж бути з Хаджибейським замком, який штурмували українські козаки? Як бути з козацькими хуторами та селами, що складали тоді передмістя Хаджибея? Як зрештою бути з існуючим портом, про що писала у своєму рескрипті вже згадана Катерина II?", – заявив начальник Південного міжрегіонального відділу УІНП Сергій Гуцалюк.

Як нагадали в УІНП, проєкт краєзнавчих лекцій "Український Південь" покликаний деконструювати історичні міфи про заселення південної України, а також розповісти про ключову роль в освоєнні цих територій українцями.


Ролик "Український Південь: рання історія Одеси" розробила студія ONYKO Films. Ініціатори та координатори інформаційно-просвітницької кампанії – Південний міжрегіональний відділ Українського інституту національної пам'яті.

Консультанти ролика – доцент кафедри історії України Одеського національного університету ім. І. Мечникова Володимир Полторак, професор кафедри історії України ОНУ ім. І.Мечникова Тарас Гончарук, начальник південного міжрегіонального відділу УІНП Сергій Гуцалюк.

Паросля. Незручні спогади

Якщо 11 липня у польській історіографії вважається "апогеєм" конфлікту, то його початок відраховують від убивства мешканців колонії Паросля на Рівненщині. Подію намагаються пов'язати з першими збройними акціями бандерівського підпілля проти нацистів. Йдеться, насамперед, про напад сотні Григорія Перегіняка – "Коробки" на комендатуру містечка Володимирець 7 лютого 1943 року.

"Дніпро" на теренах Західної Німеччини. Спецоперація кдб

У 1956 році кдб срср створив на теренах Західної Німеччини легендовану групу "Дніпро", яка нібито стояла на патріотичних позиціях, дбала про українські інтереси і закликала емігрантів повертатися на свою батьківщину. Але за щирими, на перший погляд, зверненнями і закликами крилися ретельно продумані й далекосяжні плани посіяти розбрат і ворожнечу в середовищі української еміграції, скомпрометувати лідерів в очах рядових членів націоналістичних організацій, розсварити їх між собою, посіяти зневіру.

Як у Харкові встановлювали (та руйнували) пам’ятник УПА

1992 рік. У харківському Молодіжному парку, поруч із хрестом пам'яті жертв Голодомору установлюють перший на Лівобережжі пам'ятний знак воїнам УПА. У день відкриття біля знаку стоїть почесна варта курсантів кількох училищ. Церемонія починається молебнем за участі священників УАПЦ та УГКЦ. За кілька років пам'ятний знак стане мішенню понад сотні актів вандалізму: його засипатимуть сміттям, руйнуватимуть, намагатимуться "обміняти" на пам'ятник лєніну, а згодом — украдуть.

Дівчата під Крутами: ким були перші доброволиці УНР

29 січня Україна вшановує полеглих у бою під Крутами. У 1918 році чотири сотні юнаків-курсантів першої української військової школи та збірна сотня студентів і гімназистів затримали просування до Києва регулярної більшовицької армії, яка переважала українську у понад 10 разів. Зі спогадів одного із гімназистів, ройового студентської сотні Левка Лукасевича, стало відомо, що на фронті разом із чоловіками були і дівчата.