Інститут нацпам’яті показав ролик, який спростовує історичні фейки РФ про Одесу. ВІДЕО

Український інститут національної пам’яті презентував третій ролик проєкту краєзнавчих лекцій "Український Південь", який розповідає про ранню історію Одеси та деконструює імперські міфи щодо віку міста.

Про це повідомляється на сайті УІНП.

 

"Попри те, що пів Одеси знає місцеві визначні місця, які мають вік значно старший за "катерининську" версію заснування міста, багато є таких, хто досі сумнівається... Мовляв, прийшла російська імператриця Катерина II до місця, де чисте поле з'єднується з Чорним морем, тупнула чобітком, наказала "бути тут місту!" - і росіяни побудували Одесу.

Втім, як же ж бути з Хаджибейським замком, який штурмували українські козаки? Як бути з козацькими хуторами та селами, що складали тоді передмістя Хаджибея? Як зрештою бути з існуючим портом, про що писала у своєму рескрипті вже згадана Катерина II?", – заявив начальник Південного міжрегіонального відділу УІНП Сергій Гуцалюк.

Як нагадали в УІНП, проєкт краєзнавчих лекцій "Український Південь" покликаний деконструювати історичні міфи про заселення південної України, а також розповісти про ключову роль в освоєнні цих територій українцями.


Ролик "Український Південь: рання історія Одеси" розробила студія ONYKO Films. Ініціатори та координатори інформаційно-просвітницької кампанії – Південний міжрегіональний відділ Українського інституту національної пам'яті.

Консультанти ролика – доцент кафедри історії України Одеського національного університету ім. І. Мечникова Володимир Полторак, професор кафедри історії України ОНУ ім. І.Мечникова Тарас Гончарук, начальник південного міжрегіонального відділу УІНП Сергій Гуцалюк.

Юрій Бойко-Блохін і його сповнений випробувань шлях до утвердження української нації

Матеріали оперативної розробки за кордоном видатного українського вченого, громадсько-політичного діяча й теоретика українського націоналізму Юрія Бойка-Блохіна дають змогу зрозуміти, чому органи мдб / кдб срср так прискіпливо займалися саме науковцями – істориками, мовознавцями, літературознавцями, археологами. Їхні дослідження витоків української нації, державності, мови, культури неабияк ставали на заваді імперським планам кремлівського керівництва, яке переписувало історію на свій лад.

Паросля: російське ІПСО, на яке повелися польські дослідники

У сучасній польській історіографії початком так званої "Волинської різанини" вважається масове вбивство населення польської колонії Паросля у лютому 1943 року. Цю акцію вже тривалий час намагаються приписати першій сотні УПА Григорія Перегіняка – "Коробки". Кілька років тому у цій історії мало бути поставлено крапку, адже російські спецслужби оприлюднили документ, який начебто повністю підтверджує версію польських дослідників.

ТОП-10 міфів про Волинську трагедію

У колективній пам'яті поляків сприйняття УПА та ОУН існує майже виключно в рамках наративу про "Волинську різанину". А політичні оцінки подій 1940-х років закріплені на рівні законодавства. Центр стратегічних комунікацій розібрав 10 ключових складових цього наративу.

Наша Леді Хо-Хо, або ж як ефективно заохочувати до колабораціонізму

Що таке колабораціонізм — і чи завжди він означає зраду? Де закінчується прагнення вижити та починається свідома співпраця з ворогом? Чому те, що для одних було ганьбою, для інших ставало звитягою і справою національного порятунку? Історик Пйотр М. Маєвський, простежує історію колабораціонізму від античности до Другої світової та сягає сучасної російсько-української війни. Публікуємо уривок із книжки, яка незабаром вийде друком у видавництві "Локальна історія".