Інститут нацпам’яті показав ролик, який спростовує історичні фейки РФ про Одесу. ВІДЕО

Український інститут національної пам’яті презентував третій ролик проєкту краєзнавчих лекцій "Український Південь", який розповідає про ранню історію Одеси та деконструює імперські міфи щодо віку міста.

Про це повідомляється на сайті УІНП.

 

"Попри те, що пів Одеси знає місцеві визначні місця, які мають вік значно старший за "катерининську" версію заснування міста, багато є таких, хто досі сумнівається... Мовляв, прийшла російська імператриця Катерина II до місця, де чисте поле з'єднується з Чорним морем, тупнула чобітком, наказала "бути тут місту!" - і росіяни побудували Одесу.

Втім, як же ж бути з Хаджибейським замком, який штурмували українські козаки? Як бути з козацькими хуторами та селами, що складали тоді передмістя Хаджибея? Як зрештою бути з існуючим портом, про що писала у своєму рескрипті вже згадана Катерина II?", – заявив начальник Південного міжрегіонального відділу УІНП Сергій Гуцалюк.

Як нагадали в УІНП, проєкт краєзнавчих лекцій "Український Південь" покликаний деконструювати історичні міфи про заселення південної України, а також розповісти про ключову роль в освоєнні цих територій українцями.


Ролик "Український Південь: рання історія Одеси" розробила студія ONYKO Films. Ініціатори та координатори інформаційно-просвітницької кампанії – Південний міжрегіональний відділ Українського інституту національної пам'яті.

Консультанти ролика – доцент кафедри історії України Одеського національного університету ім. І. Мечникова Володимир Полторак, професор кафедри історії України ОНУ ім. І.Мечникова Тарас Гончарук, начальник південного міжрегіонального відділу УІНП Сергій Гуцалюк.

Справа капітана. За що сидів легендарний «динамівець» Костянтин Щегоцький

У різноманітних рейтингах найкращих українських футболістів усіх часів неодмінно буде це ім’я — Костянтин Щегоцький. Улюбленець київських уболівальників 1930-х, капітан «Динамо», перший в Україні гравець-орденоносець — це все про нього.

«Не Арґус, ні Гелена, ні Марія Маґдалена»: вибираємо та їмо сир по-середньовічному

Середньовічна кухня – це не лише екстравагантні страви на кшталт павича, міног чи лебедя у соусі з власної крові. Якими б дивними не видавались нам інколи люди середньовіччя, їх меню не надто відрізнялось від нашого. Пропонуємо вам уривок, де історикиня й авторка книги «Від бобра до фазана: їжа західноєвропейського Середньовіччя» Стефанія Демчук розповідає про шлях на середньовічний стіл сиру, без якого і сьогодні ми не можемо уявити свою повсякденність

«Польська» ідентичність і російське самодержавство

У перші десятиліття ХІХ століття Санкт-Петербург негласно визнавав польський характер Правобережної України, як і всіх інших територій, анексованих у Речі Посполитої. Чиновники найвищого рангу навіть використовували відповідну термінологію на кшталт: "польські губернії" чи "польські землі", причому як в усному мовленні, так і в офіційному діловодстві. Після Листопадового повстання 1831 – 1832 років ситуація кардинально змінилася: російське самодержавство розпочало тотальний наступ на "польську" ідентичність. Комплекс заходів, до якого протягом наступних десятиліть вдалася російська влада, без перебільшення, можна назвати репресіями в економічній, релігійній і гуманітарній сферах. Йдеться про русифікацію польської культури, переслідування католицької церкви, політичний тиск, заборону освіти рідною мовою, декласацію та асиміляцію шляхти.

«Чорна неділя» села Клюськ. Без білих плям

Велика трагічна історія України часів Другої світової війни складається з маленьких трагедій сіл, селищ, містечок. Без втрати невинних людських життів на території Волині не обійшлось в жодному з населених пунктів. Не оминула трагедія і невеличке мальовниче село Клюськ, розташоване в 20-ти кілометрах від Ковеля.