90-річний ветеран ОУН на Запоріжжі отримав статус учасника бойових дій

Василь Семеляк родом з Тернопільщині. Був зв’язківцем ОУН. З 1965 року мешкає у Запорізькій області

Як повідомляє Радіо Свобода, 90-річний ветеран Організації українських націоналістів Василь Семеляк, що мешкає у селищі Балабіно під Запоріжжям, 4 січня отримав посвідчення учасника бойових дій. Документ йому урочисто вручили представники запорізького відділу Міністерства в справах ветеранів та місцевого військового комісаріату. Вони також передали ветерану грамоту від голови Запорізької обласної ради.

"Десь в середині жовтня ми подали і в кінці грудня надійшли документи. Врахували всі помилки, які допустили у випадку з Мелітополем, і на цей раз все так швидко пройшло. Василю Семеляку 90 років виповнилося 29 жовтня. Був у складі похідних груп ОУН. Була збройна група ОУН. Їх накрили радянські КГБісти.

Заарештували його у 49-му році. З 50-го по 56-ий він відбував покарання у таборах у Джезказгані (Карагандинська область, нині Казахстан – ред.). Потім був реабілітований у 1992 році як жертва політичних репресій. І відповідно у 2020 визнаний учасником бойових дій за незалежність України у ХХ столітті у складі збройних підрозділів ОУН", – розповів представник Міністерства у справах ветеранів у Запорізькій області Костянтин Денисов.

 

Емісар ГКЧП. Таємні переговори в кабінеті у Кравчука

За версією Крючкова, Кравчук сам був ініціато­ром введення надзвичайного стану в кількох областях України. І шеф КГБ переконав його цього не робити. Те, що згадували Кравчук, Масик і генерал Шариков, у деталях збігалося. Версія Крючкова суперечила версії Варенникова, а вони обидві — суперечили тому, що роз­повідала решта присутніх у кабінеті Кравчука.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.

Міф та апологія Дмитра Яворницького

Дмитра Яворницького вважають чи не найбільш дослідженою постаттю серед українських істориків: за кількістю написаних про нього книжок, статей та знятих фільмів він йде пліч-о-пліч хіба що з Володимиром Антоновичем і Михайлом Грушевським. Парадокс Яворницького полягає в тому, що кількість написаного про нього прямо пропорційна зміфологізованості його життєпису.