Спецпроект

Австрієць заповів €2 мільйони селу, де його сім’ю врятували від нацистів

Австрієць Ерік Швам заповів 2 мільйони євро селу Ле Шамбон-сюр-Ліньйон у Франції, на території якого під час Другої світової війни його разом із родиною заховали та врятували від нацистів і місцевих колаборантів

Як передає Укрінформ, про це повідомляє ВВС.

Цей чоловік помер минулого місяця у віці 90 років.

Він прибув до села Ле Шамбон-сюр-Ліньйон у 1943 році з батьками та бабусею, де їх сховали від нацистів.

Глава села сказав, що Швам залишив "велику суму", не назвавши її, проте його попередник на посаді розповів, що йдеться саме про 2 мільйони євро.

Працівник департаменту з питань культури та комунікацій Ле-Шамбон-сюр-Ліньйона Деніз Валлат сказала, що близько трьох тижнів тому з керівництвом села зв'язався нотаріус для обговорення передачі грошей.

"Він (Ерік Швам – ред.) був дуже розсудливим і не хотів, щоб про його вчинок розголошували", — зазначила Валлат.

Кошти, які пожертвував австрієць, використають на фінансування освіти та молодіжних проєктів.

 

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.

Міф та апологія Дмитра Яворницького

Дмитра Яворницького вважають чи не найбільш дослідженою постаттю серед українських істориків: за кількістю написаних про нього книжок, статей та знятих фільмів він йде пліч-о-пліч хіба що з Володимиром Антоновичем і Михайлом Грушевським. Парадокс Яворницького полягає в тому, що кількість написаного про нього прямо пропорційна зміфологізованості його життєпису.

Американський спокій під радянську балалайку

Менш ніж за місяць до проголошення незалежності України, 1 серпня 1991 року, президент США Джордж Буш-старший виступив у Верховній Раді УРСР. Промова американського президента відома як "Chicken Kiev Speech", викликала гостру реакцію як у західній пресі, так і в Україні.