Письменники, журналісти і блогери попросили повернути пам'ятник Дзержинському у Москві

Письменники, блогери та журналісти, в тому числі Захар Прилєпін, Ігор Молотов, Олександр Проханов, Дмитро Пучков, Леся Рябцева та інші, підписали звернення про повернення пам'ятника Феліксу Дзержинському на Луб'янську площу у Москві.

Звернення адресоване уряду і мерії Москви, повідомляє видання Комерсант.

 
Пам'ятник був відкритий у 1958 р. і повалений 22 серпня 1991 р.

У зверненні йдеться про те, що робота монументаліста Євгена Вучетича "встигла стати безумовною частиною історичного і культурного ландшафту нашої столиці [Москви – ред.]", а також "однією із своєрідних "візитних карток" історичного центру Москви". На її місці, на думку авторів звернення, "зараз абсолютно неправильна і нічим не заповнена порожнеча".

"Як реальний історичний політичний і державний діяч Фелікс Дзержинський досі, принаймні для частини нашого суспільства, безумовно, продовжує залишатися, так би мовити, спірною фігурою. Але так уже сталося, що пам'ятник роботи Вучетича і Захарова, як пам'ятник трагічної і великої епохи революцій і потрясінь, абсолютно беззаперечний", - йдеться у зверненні.


Додамо, що пам'ятник знаходився Луб'янській площі біля будівлі органів держбезпеки. Вона була основною будівлею органів державної безпеки РРФСР та СРСР з 1919 до 1991 року. Нині входить до складу комплексу будівель ФСБ Росії на Луб'янській площі, на початку вулиці Велика Луб'янка (будинок 2).

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.