Поліція впіймала вандалів, які облили фарбою пам’ятник Бандері у Львові

Поліцейські затримали та провели обшуки у двох осіб, яких підозрюють в тому, що вночі 5 лютого у Львові вони облили червоною фарбою пам’ятник Степану Бандері. Ймовірно акт вандалізму зробили на замовлення.

Про це повідомив голова Львівської ОДА Максим Козицький у Фейсбуці.

 

"Слідчі Нацполіції Львівської області підозрюють двох осіб у кримінальному правопорушенні за фактом осквернення пам'ятника Степану Бандері.

За їхнім місцем проживання проведені обшуки та вилучено речові докази, які підтверджують їх вину. Також зараз проводиться розшук особи, яка може бути ймовірним замовником злочину", - написав Козицький.

Як повідомили в Нацполіції Львівської області правоохоронці викрили двох уродженців Хмельниччини, студентів одного зі львівських навчальних закладів, віком 19 та 24 роки.

"Розкриття цього цинічного злочину, вчиненого у Львові, було справою честі для усіх правоохоронців. За місцями їх проживання проведені санкціоновані обшуки із залученням спецпризначенців поліції Львівщини, під час яких були вилучені речові докази.

Слідчі вже повідомили зловмисникам про підозри, невдовзі суд обере їм запобіжні заходи", - повідомив начальник Головного управління Національної поліції у Львівській області Василь Віконський.

Слідчі повідомили зловмисникам про підозри у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 297 (Наруга над могилою, іншим місцем поховання або над тілом померлого) Кримінального кодексу України. Санкція статті передбачає покарання – обмеження волі на строк від чотирьох до п'яти років або позбавлення волі від чотирьох до семи років.


Нагадуємо, що вночі 5 лютого невідомі облили червоною фарбою пам'ятник Степану Бандері у Львові. Двох зловмисників зафіксували камери спостереження.

Микола Глущенко. «Художник» за фахом і оперативним псевдонімом розвідки

17 вересня відзначається 120-річчя від дня народження художника Миколи Глущенка. Його життя було сповнене багатьох феєричних подій, несподіваних драматичних поворотів долі і численних загадок. Окремі епізоди з його біографії породили низку легенд, які й досі бентежать уяву численних поціновувачів, мистецтвознавців, кінематографістів, письменників. Розсекречені, досі невідомі документи із Галузевого державного архіву Служби зовнішньої розвідки України дають змогу розставити певні акценти у всьому цьому і пролити світло на утаємничені сторінки життя митця.

Лем. Життя не з цієї землі

«Лем. Життя не з цієї землі» — це не лише біографія Станіслава Лема, а й драматична й чесна розповідь про складну історію Центрально-Східної Європи, у якій одне з чільних місць посідає Львів першої половини ХХ століття.

Дослідження демографічних втрат унаслідок Голодомору як злочин?

В історії України було немало трагічних подій, але саме Голодомор 1932—1933 рр. залишається предметом гарячих дискусій та обговорень. І стосується це не стільки сутнісної характеристики Голодомору як геноциду Українського народу, що вже визнано в Україні на законодавчому рівні, скільки полеміки стосовно кількості втрат унаслідок Голодомору і намагання окремих істориків та юристів нав’язати саме число втрат у 7—10, а тепер вже 10—12 мільйонів як незаперечну істину, що не підлягає обговоренню.

Митці і КҐБ: скелети у шафі художника Миколи Глущенка

Попри «білий» бекграунд та декаду богемного життя в Парижі, Художнику вдалося побудувати успішну кар’єру у Радянському Союзі. Його не репресували після повернення з-за кордону у тридцятих, як-то часто відбувалося з іншими поверненцями. Натомість Глущенка часто відправляли в закордонні відрядження, він вільно зустрічався з іноземцями, які приїжджали до країни Рад, супроводжував дипломатичні візити, спокійно надсилав листи за межі СРСР та отримував посилки з іноземними книгами.