Поліція впіймала вандалів, які облили фарбою пам’ятник Бандері у Львові

Поліцейські затримали та провели обшуки у двох осіб, яких підозрюють в тому, що вночі 5 лютого у Львові вони облили червоною фарбою пам’ятник Степану Бандері. Ймовірно акт вандалізму зробили на замовлення.

Про це повідомив голова Львівської ОДА Максим Козицький у Фейсбуці.

 

"Слідчі Нацполіції Львівської області підозрюють двох осіб у кримінальному правопорушенні за фактом осквернення пам'ятника Степану Бандері.

За їхнім місцем проживання проведені обшуки та вилучено речові докази, які підтверджують їх вину. Також зараз проводиться розшук особи, яка може бути ймовірним замовником злочину", - написав Козицький.

Як повідомили в Нацполіції Львівської області правоохоронці викрили двох уродженців Хмельниччини, студентів одного зі львівських навчальних закладів, віком 19 та 24 роки.

"Розкриття цього цинічного злочину, вчиненого у Львові, було справою честі для усіх правоохоронців. За місцями їх проживання проведені санкціоновані обшуки із залученням спецпризначенців поліції Львівщини, під час яких були вилучені речові докази.

Слідчі вже повідомили зловмисникам про підозри, невдовзі суд обере їм запобіжні заходи", - повідомив начальник Головного управління Національної поліції у Львівській області Василь Віконський.

Слідчі повідомили зловмисникам про підозри у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 297 (Наруга над могилою, іншим місцем поховання або над тілом померлого) Кримінального кодексу України. Санкція статті передбачає покарання – обмеження волі на строк від чотирьох до п'яти років або позбавлення волі від чотирьох до семи років.


Нагадуємо, що вночі 5 лютого невідомі облили червоною фарбою пам'ятник Степану Бандері у Львові. Двох зловмисників зафіксували камери спостереження.

Як СБ ОУН викрила цінного агента мдб урср у своїх лавах

"Бистра" призначила Ярославу Морозу зустріч на 30 червня в селі Модричі Дрогобицького району, де мала передати йому пошту та усні вказівки. На місце зустрічі він прямував у супроводі "Ворона" і чотирьох повстанців, які забезпечували охорону і перехід кордону. Вранці в селі група потрапила в засідку і вступила в бій. Мороз дістав важкі поранення в ногу й живіт і в такому стані був захоплений. Працівникові Дрогобицького управління мдб, який перший підоспів до нього, заявив, що він є представником Центрального Проводу ОУН, попросив зберегти йому життя і залишити сам факт взяття його в полон у таємниці.

Мої Танюки: Штрихи до родинного портрета

Мама дуже пишалася братом-режисером, активно листувалася з ним у радянські часи. Дядько теж писав їй багатосторінкові відповіді, детально оповідаючи про свої театральні справи, постановки, статті дружини. Коли ж він повернувся до Києва, поринув у політику та став народним депутатом України, вона майже щотижня телефонувала йому з Дягови, даючи "цінні поради". Часом матуся забувала, що перед нею вже не той "меншенький" брат, а державний діяч.

Письменник Ігор Костецький. КДБ ловив його, та не…

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України є чимало справ агентурної розробки, в яких інтрига тримається до останніх сторінок. Серед таких – чотиритомна справа на українського письменника, перекладача, літературознавця, режисера і видавця Ігоря Костецького, якій чекісти спершу дали назву "Письменник". У ній задокументовано численні намагання працівників кдб схилити на свій бік неординарного, екстравагантного, епатажного, амбітного письменника-модерніста.

"Велика війна професорів". Уривок із книги Мацея Ґурного

Новаторське дослідження польського історика Мацея Ґурного про те, як Перша світова війна точилася не лише на фронтах, а й у головах інтелектуалів. Серед географів, антропологів, психологів, істориків та соціологів Європи — від Парижа до Львова, від Відня до Белграда — розгорталася своя "війна духу", битва за визначення націй, рас, територій і кордонів, за право описувати "інших" і конструювати "своїх". У праці автор згадує низку українських інтелектуалів, які долучилися до дискурсу національної характерології, зокрема Степана Рудницького — географа, який відіграв головну роль у формуванні уявлень про українську етнічну територію.