Поліція впіймала вандалів, які облили фарбою пам’ятник Бандері у Львові

Поліцейські затримали та провели обшуки у двох осіб, яких підозрюють в тому, що вночі 5 лютого у Львові вони облили червоною фарбою пам’ятник Степану Бандері. Ймовірно акт вандалізму зробили на замовлення.

Про це повідомив голова Львівської ОДА Максим Козицький у Фейсбуці.

 

"Слідчі Нацполіції Львівської області підозрюють двох осіб у кримінальному правопорушенні за фактом осквернення пам'ятника Степану Бандері.

За їхнім місцем проживання проведені обшуки та вилучено речові докази, які підтверджують їх вину. Також зараз проводиться розшук особи, яка може бути ймовірним замовником злочину", - написав Козицький.

Як повідомили в Нацполіції Львівської області правоохоронці викрили двох уродженців Хмельниччини, студентів одного зі львівських навчальних закладів, віком 19 та 24 роки.

"Розкриття цього цинічного злочину, вчиненого у Львові, було справою честі для усіх правоохоронців. За місцями їх проживання проведені санкціоновані обшуки із залученням спецпризначенців поліції Львівщини, під час яких були вилучені речові докази.

Слідчі вже повідомили зловмисникам про підозри, невдовзі суд обере їм запобіжні заходи", - повідомив начальник Головного управління Національної поліції у Львівській області Василь Віконський.

Слідчі повідомили зловмисникам про підозри у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 297 (Наруга над могилою, іншим місцем поховання або над тілом померлого) Кримінального кодексу України. Санкція статті передбачає покарання – обмеження волі на строк від чотирьох до п'яти років або позбавлення волі від чотирьох до семи років.


Нагадуємо, що вночі 5 лютого невідомі облили червоною фарбою пам'ятник Степану Бандері у Львові. Двох зловмисників зафіксували камери спостереження.

Список розстріляних українців у Сандармоху

5 серпня 1937 року вступила в дію постанова Політбюро ЦК ВКП(б) «Про антирадянські елементи». Розпочалася наймасовіша за всю радянську епоху «чистка» суспільства від реальних та потенційних опонентів владі, від елементів, які «не годилися для будівництва комунізму». Теоретичне обґрунтування цих заходів здійснив новий нарком НКВД Ніколай Єжов, а вдосконалив особисто Сталін.

Київ у більшовицькому вирі

Минуло 104 роки звідтоді, коли армія Української Народної Республіки дала бій у протистоянні з нестримною силою більшовиків, що наступала на українські землі з одним-єдиним гаслом: "Дайош Кієв! Смєрть Центральной Радє і єйо защітнікам", а командуючий російськими військами Михайло Муравйов, що пізніше влаштує терор в українській столиці напише: "Ету власть ми нєсьом на остріях своіх штиков"

Жах на селі

Перед вами — уривок зі спогадів Віктора Кравченка, українця, талановитого інженера, якому вдалося залишитися живим після розгортання репресій у СРСР за часів Сталіна. Він був членом комуністичної партії, який вірив, що СРСР може стати країною щасливого майбутнього, однак вчасно зрозумів, що таке тоталітарний режим, повсюдна брехня та системне винищення тих, хто чинив спротив злочинній системі. Віктору Кравченку вдалося втекти і за кілька років написати книжку
яка сколихнула весь західний світ.

Винуватці Абхазької війни

Ця війна забрала життя близько 4000 людей з абхазької сторони та близько 12-15 тисяч з грузинської. Понад 300 тисяч мешканців Абхазії, переважно грузини, стали біженцями. В їх будинках зараз живуть абхази. Вони продають ці будинки громадянам Росії як свою власність. І це, здебільшого, вина трьох людей