У Львові невідомі облили фарбою пам’ятник Степану Бандері

У ніч на 5 лютого невідомі облили червоною фарбою пам’ятник лідеру ОУН Степану Бандері у Львові

Про це повідомляє НВ. 

У поліції повідомили, що вживають усіх заходів для встановлення зловмисників і обставин інциденту.

За даним фактом розпочато кримінальне провадження за ч.2 ст. 296 (хуліганство) Кримінального кодексу України. Санкція статті передбачає обмеження волі на строк до п'яти років або позбавлення волі на строк до чотирьох років.

За даними Zaxid.net, зловмисники кинули в пам'ятник дві пляшки з червоною фарбою. Постамент пошкодили з двох сторін.

 

На інцидент відреагували влада міста і області.

Мер Львова Андрій Садовий заявив, що в найближчі години пам'ятник очистять від фарби.

"Не знаю хто і з якою метою це зробив, але сподіваюся, що вандалів знайдуть і навчать, як правильно використовувати фарбу. Заяву в поліцію вже направили. Всім, кому так заважає Бандера, треба зрозуміти, що славу і місце в історії України неможливо замалювати фарбою", — зазначив він.

Голова Львівської ОДА Максим Козицький також засудив дії зловмисників.

Микола Глущенко. «Художник» за фахом і оперативним псевдонімом розвідки

17 вересня відзначається 120-річчя від дня народження художника Миколи Глущенка. Його життя було сповнене багатьох феєричних подій, несподіваних драматичних поворотів долі і численних загадок. Окремі епізоди з його біографії породили низку легенд, які й досі бентежать уяву численних поціновувачів, мистецтвознавців, кінематографістів, письменників. Розсекречені, досі невідомі документи із Галузевого державного архіву Служби зовнішньої розвідки України дають змогу розставити певні акценти у всьому цьому і пролити світло на утаємничені сторінки життя митця.

Лем. Життя не з цієї землі

«Лем. Життя не з цієї землі» — це не лише біографія Станіслава Лема, а й драматична й чесна розповідь про складну історію Центрально-Східної Європи, у якій одне з чільних місць посідає Львів першої половини ХХ століття.

Дослідження демографічних втрат унаслідок Голодомору як злочин?

В історії України було немало трагічних подій, але саме Голодомор 1932—1933 рр. залишається предметом гарячих дискусій та обговорень. І стосується це не стільки сутнісної характеристики Голодомору як геноциду Українського народу, що вже визнано в Україні на законодавчому рівні, скільки полеміки стосовно кількості втрат унаслідок Голодомору і намагання окремих істориків та юристів нав’язати саме число втрат у 7—10, а тепер вже 10—12 мільйонів як незаперечну істину, що не підлягає обговоренню.

Митці і КҐБ: скелети у шафі художника Миколи Глущенка

Попри «білий» бекграунд та декаду богемного життя в Парижі, Художнику вдалося побудувати успішну кар’єру у Радянському Союзі. Його не репресували після повернення з-за кордону у тридцятих, як-то часто відбувалося з іншими поверненцями. Натомість Глущенка часто відправляли в закордонні відрядження, він вільно зустрічався з іноземцями, які приїжджали до країни Рад, супроводжував дипломатичні візити, спокійно надсилав листи за межі СРСР та отримував посилки з іноземними книгами.