У Львові невідомі облили фарбою пам’ятник Степану Бандері

У ніч на 5 лютого невідомі облили червоною фарбою пам’ятник лідеру ОУН Степану Бандері у Львові

Про це повідомляє НВ. 

У поліції повідомили, що вживають усіх заходів для встановлення зловмисників і обставин інциденту.

За даним фактом розпочато кримінальне провадження за ч.2 ст. 296 (хуліганство) Кримінального кодексу України. Санкція статті передбачає обмеження волі на строк до п'яти років або позбавлення волі на строк до чотирьох років.

За даними Zaxid.net, зловмисники кинули в пам'ятник дві пляшки з червоною фарбою. Постамент пошкодили з двох сторін.

 

На інцидент відреагували влада міста і області.

Мер Львова Андрій Садовий заявив, що в найближчі години пам'ятник очистять від фарби.

"Не знаю хто і з якою метою це зробив, але сподіваюся, що вандалів знайдуть і навчать, як правильно використовувати фарбу. Заяву в поліцію вже направили. Всім, кому так заважає Бандера, треба зрозуміти, що славу і місце в історії України неможливо замалювати фарбою", — зазначив він.

Голова Львівської ОДА Максим Козицький також засудив дії зловмисників.

Справа Шухевича: політична міфологія та дослідницькі підходи

Тема колабораціонізму українського визвольного руху у Другій Світовій війні з нацистами вперше чітко проартикульована на початку 1960-х, коли професор Берлінського університету Альберт Норден заявив у жовтні 1959 року, нібито бійці батальйону "Нахтігаль" у перші дні нацистської окупації Львова вбили до трьох тисяч поляків та євреїв. У квітні 1960 року у Москві влаштували прес-конференцію, на якій, серед іншого, представили двох начебто свідків подій. З тих часів за "Нахтігалем" та Романом Шухевичем почала закріплюватися на Заході слава колаборанта та воєнного злочинця.

30 червня 1941. Як Бандера Незалежність відновлював

Події у Львові стали сигналом для тисяч оунівців і їхніх симпатиків. По всіх селах і містечках Західної України відбувалася один і той же сценарій: група молодих ентузіастів захоплювала приміщення владних органів — хоча це сказано надто гучно, адже «Совєти ще не пішли, а німці ще не прийшли» і влада фактично валялася на вулиці.

Ігор Калинець: «Для мене поезія мала бути загадкою, яку слід відгадати, розшифрувати"

Іноді мене запитують, чи я шкодую, що моє життя так склалося. Мені здається, що ні. Не мало б воно тоді смислу, якби я не перейшов через те все, якби не було тих 60-х, ув’язнення у 70-ті, того піднесення національного — всі ті події допомогли мені відчути, що я щось значу, що я щось зробив, що я комусь потрібен власне таким, яким я є в даний момент. Мені здається, що то і є сенс мого життя.

Петро Франко. Таємниці життя і смерті

28 червня 1890 року народився наймолодший із трьох синів Івана Франка – Петро. В історію визвольної боротьби він увійшов як один із засновників української скаутської організації "Пласт", хоробрий старшина Легіону Українських січових стрільців, командант летунського відділу Української Галицької армії. Для сталінського ж режиму він став небезпечним ворогом народу, якого ліквідували, ймовірно, у перші дні німецько-радянської війни.