У Львові невідомі облили фарбою пам’ятник Степану Бандері

У ніч на 5 лютого невідомі облили червоною фарбою пам’ятник лідеру ОУН Степану Бандері у Львові

Про це повідомляє НВ. 

У поліції повідомили, що вживають усіх заходів для встановлення зловмисників і обставин інциденту.

За даним фактом розпочато кримінальне провадження за ч.2 ст. 296 (хуліганство) Кримінального кодексу України. Санкція статті передбачає обмеження волі на строк до п'яти років або позбавлення волі на строк до чотирьох років.

За даними Zaxid.net, зловмисники кинули в пам'ятник дві пляшки з червоною фарбою. Постамент пошкодили з двох сторін.

 

На інцидент відреагували влада міста і області.

Мер Львова Андрій Садовий заявив, що в найближчі години пам'ятник очистять від фарби.

"Не знаю хто і з якою метою це зробив, але сподіваюся, що вандалів знайдуть і навчать, як правильно використовувати фарбу. Заяву в поліцію вже направили. Всім, кому так заважає Бандера, треба зрозуміти, що славу і місце в історії України неможливо замалювати фарбою", — зазначив він.

Голова Львівської ОДА Максим Козицький також засудив дії зловмисників.

Як Роман Шухевич-"Щука" тричі березневу Тису перепливав

Роман Шухевич був чудовим плавцем, чемпіоном українських національних змагань з плавання. У нього була цивільна мрія – до 40-річчя переплести протоку Ла-Манш. Готувався, тренувався, багато плавав. Але на практиці – довелось боротись з окупантами й тричі долати Тису. Не для того, щоб втекти від відповідальності. А для того, щоб виконати свій обов'язок вояка, борця за незалежну й соборну Україну.

Яким був радянський лад? Судження історика

Деякі експерти пов'язують оптимістичні для нас перспективи в російсько-українській війні з відходом Владіміра Путіна від влади. Однак він є надто пересічною фігурою, яка не заслуговує сполученого з нею терміну "путінізм". Ми повинні усвідомити самі і переконати союзників у тому, що Російська Федерація являє собою екзистенційну загрозу для всіх народів, які потрапили в орбіту Кремля. Конкретна фігура очільника російських панівних кіл – справа другорядна. Ця країна готова порушувати встановлений світопорядок за будь-яких умов.

Вийти на слід Романа Шухевича. Невдала спроба МГБ

Планів і операцій МГБ із розшуку Романа Шухевича було багато. Але всі вони не мали успіху. І лише 5 березня 1950 року чекісти змогли вистежити його у селі Білогорща поблизу Львова. Того разу йому не вдалося вирватися з оточення. Довелося прийняти останній нерівний бій, в якому Головнокомандувач УПА загинув. Водночас працівники МГБ могли б встановити його місце переховування ще роком-півтора раніше. Але не все пішло так, як вони задумали.

"Троянські вісті". Український Мюнхгаузен та інші помічники більшовицьких людоловів

Як і кого з українських діячів більшовики використовували для спецоперацій на Заході.