МКІП підготувало законопроєкт щодо збереження культурної спадщини

Міністерство культури та інформаційної політики підготувало законопроєкт для збереження та розвитку історично культурної спадщини, який дасть змогу залучати приватні інвестиції у цю сферу

Про це повідомив міністр культури та інформаційної політики Олександр Ткаченко на брифінгу в Олеському замку під час робочої поїздки на Львівщину, передає кореспондент Укрінформу.

"Зараз розробили законопроєкт "Про державно-приватне співробітництво". Це важливо, оскільки є приклади, коли деякі занедбані об'єкти, в тому числі на Львівщині, віддавали в концесію, результат не дуже оптимістичний, я бачив ці об'єкти, вони по десять років, як стояли так і стоять. Режим концесії для замків не зовсім спрацьовує, тому що порти, аеропорти можуть здаватися, а зараз мова йде про залучення приватних інвестицій у створення інфраструктури", - розповів Ткаченко.

Він відзначив, що крім збереження і набування нового змісту експозиціям, бажано, щоб був готель, дорога, заклади харчування, і це можна робити завдяки приватним інвестиціям. За словами міністра, такий баланс поєднання і приватного, і державного фінансування ефективно працює і в Польщі, і в Чехії, і в Словаччині. А зараз хочуть запустити в Україні.

 

Емісар ГКЧП. Таємні переговори в кабінеті у Кравчука

За версією Крючкова, Кравчук сам був ініціато­ром введення надзвичайного стану в кількох областях України. І шеф КГБ переконав його цього не робити. Те, що згадували Кравчук, Масик і генерал Шариков, у деталях збігалося. Версія Крючкова суперечила версії Варенникова, а вони обидві — суперечили тому, що роз­повідала решта присутніх у кабінеті Кравчука.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.

Міф та апологія Дмитра Яворницького

Дмитра Яворницького вважають чи не найбільш дослідженою постаттю серед українських істориків: за кількістю написаних про нього книжок, статей та знятих фільмів він йде пліч-о-пліч хіба що з Володимиром Антоновичем і Михайлом Грушевським. Парадокс Яворницького полягає в тому, що кількість написаного про нього прямо пропорційна зміфологізованості його життєпису.