АНОНС: У Києві обговорять стан культурної спадщини України в окупованому Криму

29 травня у Києві в інформаційній агенції Укрінформ відбудеться круглий стіл «Пам'ятки Криму – сучасний стан культурної спадщини України». Представники влади й експерти планують обговорити гострі проблеми захисту культурної спадщини окупованого півдня країни та пошуків механізмів її захисту.

АР Крим і Севастополь є одними із найбільш багатих регіонів України за кількістю та різноманіттям об’єктів культурної спадщини. Агресія Росії проти України призвела до цілої низки глобальних і локальних негативних наслідків, в тому числі й у сфері збереження артефактів різних культур і цивілізацій на тимчасово окупованій території Криму.
Протягом останніх 5 років російська сторона здійснила безпрецедентні за масштабністю незаконні археологічні розкопки на Кримському півострові, зруйнувала під час будівельних робіт цілу низку цінних археологічних пам’яток, нанесла непоправних втрат низці пам’яток історії і культури, серед яких Херсонес Таврійській і Хан-Сарай, багаторазово протиправно переміщала об’єкти Музейного фонду України з Криму в Росію.
У роботі круглого столу візьмуть участь, зокрема, виконувач обов'язків міністра культури України (1994-1995 рр.), почесний президент Українського національного комітету ІКОМОС Микола Яковина, перший заступник міністра з питань тимчасово окупованої території України Юсуф Куркчі, редактор журналу «Пам’ятки України: національна спадщина», народний депутат України І-ІІІ скликань Дмитро Чобіт, директор Національного музею мистецтв Богдана та Варвари Ханенків Катерина Чуєва, головний редактор газети «Кримська світлиця» Андрій Щекун, член правління Національної спілки краєзнавців України, головний редактор газети «Культура і життя» Євген Букет, еск-директор Бахчисарайського історико-культурного заповідника Ельміра Аблялімова, член правління Спілки археологів України, кандидат юридичних наук Олександр Малишев, керівник Інкерманської експедиції Інституту археології НАН України Евеліна Кравченко.
Модеруватиме захід координатор Таврійської гуманітарної платформи, кандидат історичних наук Андрій Іванець.
29 травня, середа, 11.00
Місце: інформаційна агенція Укрінформ (Київ, вул. Б. Хмельницького, 8).
Організатори: ГО «Кримський центр ділового і культурного співробітництва «Український дім» за підтримки Українського культурного фонду.

Вхід вільний.

Трагедія і спекуляції. Що саме сталося 11 липня 1943 року на Волині?

Перебільшена кількість нападів на польські села стала хибним засновком, з якого зроблено висновок про масштабну операцію по всій Волині. А звідти зроблено висновок про існування наказу, що приписував цілковите знищення поляків, етнічну чистку.

Мій улюблений сексот: 10 фактів про Юрія Смолича

8 липня Юрію Смоличу виповнилося 125 років. Люди, далекі від літератури, архівів, досліджень, усе чудово про нього знають. Наприклад, що Смолич був артилеристом у Петлюри. Що дослужився до звання генерал-майора КГБ і має численні нагороди за вірну службу. Що він записував на магнітофон розмови з Довженком. Що дружина Юрія Яновського ненавиділа Смолича. Що він цькував шістдесятників і хворого на серце Малишка. Більшість охоче повторює і смакує ці плітки й чутки, не заморочуючись із фактчекінгом.

Заборонений Улас Самчук

Під час президенства Віктора Януковича твори Уласа Самчука виключили з обов'язкової шкільної програми, а у 2021-му за позовом Андрія Портнова Окружний адміністративний суд Києва заборонив проводити офіційні пам'ятні заходи на честь письменника. Витоки таких дій антиукраїнських сил криються ще в рішеннях кдб срср і минулих вказівках із москви. Тоді здійснювалася спецоперація з перешкоджання висуненню письменника на Нобелівську премію.

Персональні повідомлення про відзначення повстанців нагородами УПА

В УПА та збройному підпіллі ОУН, що підпорядковувалися УГВР упродовж 40-х – 50-х рр. ХХ століття діяла цілісна система нагород. Персональні повідомлення про відзначення повстанців під час активної збройної боротьби зазвичай були усними, про що знаходимо інформації як у спогадах, так і в архівних кримінальних справах колишніх вояків. Проте, до нашого часу також дійшли документи, які підтверджують існування друковано-письмових персональних повідомлень про відзначення.