АНОНС: У Києві обговорять стан культурної спадщини України в окупованому Криму

29 травня у Києві в інформаційній агенції Укрінформ відбудеться круглий стіл «Пам'ятки Криму – сучасний стан культурної спадщини України». Представники влади й експерти планують обговорити гострі проблеми захисту культурної спадщини окупованого півдня країни та пошуків механізмів її захисту.

АР Крим і Севастополь є одними із найбільш багатих регіонів України за кількістю та різноманіттям об’єктів культурної спадщини. Агресія Росії проти України призвела до цілої низки глобальних і локальних негативних наслідків, в тому числі й у сфері збереження артефактів різних культур і цивілізацій на тимчасово окупованій території Криму.
Протягом останніх 5 років російська сторона здійснила безпрецедентні за масштабністю незаконні археологічні розкопки на Кримському півострові, зруйнувала під час будівельних робіт цілу низку цінних археологічних пам’яток, нанесла непоправних втрат низці пам’яток історії і культури, серед яких Херсонес Таврійській і Хан-Сарай, багаторазово протиправно переміщала об’єкти Музейного фонду України з Криму в Росію.
У роботі круглого столу візьмуть участь, зокрема, виконувач обов'язків міністра культури України (1994-1995 рр.), почесний президент Українського національного комітету ІКОМОС Микола Яковина, перший заступник міністра з питань тимчасово окупованої території України Юсуф Куркчі, редактор журналу «Пам’ятки України: національна спадщина», народний депутат України І-ІІІ скликань Дмитро Чобіт, директор Національного музею мистецтв Богдана та Варвари Ханенків Катерина Чуєва, головний редактор газети «Кримська світлиця» Андрій Щекун, член правління Національної спілки краєзнавців України, головний редактор газети «Культура і життя» Євген Букет, еск-директор Бахчисарайського історико-культурного заповідника Ельміра Аблялімова, член правління Спілки археологів України, кандидат юридичних наук Олександр Малишев, керівник Інкерманської експедиції Інституту археології НАН України Евеліна Кравченко.
Модеруватиме захід координатор Таврійської гуманітарної платформи, кандидат історичних наук Андрій Іванець.
29 травня, середа, 11.00
Місце: інформаційна агенція Укрінформ (Київ, вул. Б. Хмельницького, 8).
Організатори: ГО «Кримський центр ділового і культурного співробітництва «Український дім» за підтримки Українського культурного фонду.

Вхід вільний.

Паросля. Незручні спогади

Якщо 11 липня у польській історіографії вважається "апогеєм" конфлікту, то його початок відраховують від убивства мешканців колонії Паросля на Рівненщині. Подію намагаються пов'язати з першими збройними акціями бандерівського підпілля проти нацистів. Йдеться, насамперед, про напад сотні Григорія Перегіняка – "Коробки" на комендатуру містечка Володимирець 7 лютого 1943 року.

"Дніпро" на теренах Західної Німеччини. Спецоперація кдб

У 1956 році кдб срср створив на теренах Західної Німеччини легендовану групу "Дніпро", яка нібито стояла на патріотичних позиціях, дбала про українські інтереси і закликала емігрантів повертатися на свою батьківщину. Але за щирими, на перший погляд, зверненнями і закликами крилися ретельно продумані й далекосяжні плани посіяти розбрат і ворожнечу в середовищі української еміграції, скомпрометувати лідерів в очах рядових членів націоналістичних організацій, розсварити їх між собою, посіяти зневіру.

Як у Харкові встановлювали (та руйнували) пам’ятник УПА

1992 рік. У харківському Молодіжному парку, поруч із хрестом пам'яті жертв Голодомору установлюють перший на Лівобережжі пам'ятний знак воїнам УПА. У день відкриття біля знаку стоїть почесна варта курсантів кількох училищ. Церемонія починається молебнем за участі священників УАПЦ та УГКЦ. За кілька років пам'ятний знак стане мішенню понад сотні актів вандалізму: його засипатимуть сміттям, руйнуватимуть, намагатимуться "обміняти" на пам'ятник лєніну, а згодом — украдуть.

Дівчата під Крутами: ким були перші доброволиці УНР

29 січня Україна вшановує полеглих у бою під Крутами. У 1918 році чотири сотні юнаків-курсантів першої української військової школи та збірна сотня студентів і гімназистів затримали просування до Києва регулярної більшовицької армії, яка переважала українську у понад 10 разів. Зі спогадів одного із гімназистів, ройового студентської сотні Левка Лукасевича, стало відомо, що на фронті разом із чоловіками були і дівчата.