АНОНС: У Києві обговорять стан культурної спадщини України в окупованому Криму

29 травня у Києві в інформаційній агенції Укрінформ відбудеться круглий стіл «Пам'ятки Криму – сучасний стан культурної спадщини України». Представники влади й експерти планують обговорити гострі проблеми захисту культурної спадщини окупованого півдня країни та пошуків механізмів її захисту.

АР Крим і Севастополь є одними із найбільш багатих регіонів України за кількістю та різноманіттям об’єктів культурної спадщини. Агресія Росії проти України призвела до цілої низки глобальних і локальних негативних наслідків, в тому числі й у сфері збереження артефактів різних культур і цивілізацій на тимчасово окупованій території Криму.
Протягом останніх 5 років російська сторона здійснила безпрецедентні за масштабністю незаконні археологічні розкопки на Кримському півострові, зруйнувала під час будівельних робіт цілу низку цінних археологічних пам’яток, нанесла непоправних втрат низці пам’яток історії і культури, серед яких Херсонес Таврійській і Хан-Сарай, багаторазово протиправно переміщала об’єкти Музейного фонду України з Криму в Росію.
У роботі круглого столу візьмуть участь, зокрема, виконувач обов'язків міністра культури України (1994-1995 рр.), почесний президент Українського національного комітету ІКОМОС Микола Яковина, перший заступник міністра з питань тимчасово окупованої території України Юсуф Куркчі, редактор журналу «Пам’ятки України: національна спадщина», народний депутат України І-ІІІ скликань Дмитро Чобіт, директор Національного музею мистецтв Богдана та Варвари Ханенків Катерина Чуєва, головний редактор газети «Кримська світлиця» Андрій Щекун, член правління Національної спілки краєзнавців України, головний редактор газети «Культура і життя» Євген Букет, еск-директор Бахчисарайського історико-культурного заповідника Ельміра Аблялімова, член правління Спілки археологів України, кандидат юридичних наук Олександр Малишев, керівник Інкерманської експедиції Інституту археології НАН України Евеліна Кравченко.
Модеруватиме захід координатор Таврійської гуманітарної платформи, кандидат історичних наук Андрій Іванець.
29 травня, середа, 11.00
Місце: інформаційна агенція Укрінформ (Київ, вул. Б. Хмельницького, 8).
Організатори: ГО «Кримський центр ділового і культурного співробітництва «Український дім» за підтримки Українського культурного фонду.

Вхід вільний.

Список розстріляних українців у Сандармоху

5 серпня 1937 року вступила в дію постанова Політбюро ЦК ВКП(б) «Про антирадянські елементи». Розпочалася наймасовіша за всю радянську епоху «чистка» суспільства від реальних та потенційних опонентів владі, від елементів, які «не годилися для будівництва комунізму». Теоретичне обґрунтування цих заходів здійснив новий нарком НКВД Ніколай Єжов, а вдосконалив особисто Сталін.

Київ у більшовицькому вирі

Минуло 104 роки звідтоді, коли армія Української Народної Республіки дала бій у протистоянні з нестримною силою більшовиків, що наступала на українські землі з одним-єдиним гаслом: "Дайош Кієв! Смєрть Центральной Радє і єйо защітнікам", а командуючий російськими військами Михайло Муравйов, що пізніше влаштує терор в українській столиці напише: "Ету власть ми нєсьом на остріях своіх штиков"

Жах на селі

Перед вами — уривок зі спогадів Віктора Кравченка, українця, талановитого інженера, якому вдалося залишитися живим після розгортання репресій у СРСР за часів Сталіна. Він був членом комуністичної партії, який вірив, що СРСР може стати країною щасливого майбутнього, однак вчасно зрозумів, що таке тоталітарний режим, повсюдна брехня та системне винищення тих, хто чинив спротив злочинній системі. Віктору Кравченку вдалося втекти і за кілька років написати книжку
яка сколихнула весь західний світ.

Винуватці Абхазької війни

Ця війна забрала життя близько 4000 людей з абхазької сторони та близько 12-15 тисяч з грузинської. Понад 300 тисяч мешканців Абхазії, переважно грузини, стали біженцями. В їх будинках зараз живуть абхази. Вони продають ці будинки громадянам Росії як свою власність. І це, здебільшого, вина трьох людей