МКІП підготувало законопроєкт щодо збереження культурної спадщини

Міністерство культури та інформаційної політики підготувало законопроєкт для збереження та розвитку історично культурної спадщини, який дасть змогу залучати приватні інвестиції у цю сферу

Про це повідомив міністр культури та інформаційної політики Олександр Ткаченко на брифінгу в Олеському замку під час робочої поїздки на Львівщину, передає кореспондент Укрінформу.

"Зараз розробили законопроєкт "Про державно-приватне співробітництво". Це важливо, оскільки є приклади, коли деякі занедбані об'єкти, в тому числі на Львівщині, віддавали в концесію, результат не дуже оптимістичний, я бачив ці об'єкти, вони по десять років, як стояли так і стоять. Режим концесії для замків не зовсім спрацьовує, тому що порти, аеропорти можуть здаватися, а зараз мова йде про залучення приватних інвестицій у створення інфраструктури", - розповів Ткаченко.

Він відзначив, що крім збереження і набування нового змісту експозиціям, бажано, щоб був готель, дорога, заклади харчування, і це можна робити завдяки приватним інвестиціям. За словами міністра, такий баланс поєднання і приватного, і державного фінансування ефективно працює і в Польщі, і в Чехії, і в Словаччині. А зараз хочуть запустити в Україні.

 

Гарвардські студії Омеляна Пріцака… під кутом зору КГБ УССР

Професор Гамбурзького, Вашингтонського, Гарвардського, Київського університетів, засновник і перший директор Українського наукового інституту в Гарварді, сходознавець зі світовим ім'ям, знавець півсотні мов, дослідник давньої історії України, зокрема джерельної бази, яка свідчила про осібні витоки української державності і про українські терени як центр державотворення. Саме послідовний україноцентризм Омеляна Пріцака став головною причиною прискіпливої уваги до його постаті КГБ УССР.

Фундаменти палацу Кирила Розумовського. Історична довідка об'єкта культурної спадщини

В результаті обстежень залишків мурувань XVIII ст. в садибі по вул. Івана Мазепи у Києві, з’ясувалося, що під руїнами будівлі кінця ХІХ ст. збереглися фундаменти та підвали київського палацу останнього українського гетьмана Кирила Розумовського. Цю пам’ятку ще в 30-х роках минулого століття вважали беззворотньо втраченою. Я терміново виготовив історичну довідку, за якою Департамент охорони культурної спадщини КМДА мав би внести фундаменти палацу Кирила Розумовського до переліку щойновиявлених об’єктів культурної спадщини. Однак Департамент відхилив довідку і правоохоронного статусу об'єкту не надав.

Хрест Симона Петлюри – капеланам Армії УНР

У червні 1944-го в Рівненському рибтресті в одній із шухляд столу працівники знайшли дві грамоти до Хреста Симона Петлюри. Цупкі аркуші бланків із тризубом, оригінальною печаткою червоного кольору та фразою "Іменем Української Народної Республіки…" не могли не привернути увагу й не насторожити.

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.