МКІП підготувало законопроєкт щодо збереження культурної спадщини

Міністерство культури та інформаційної політики підготувало законопроєкт для збереження та розвитку історично культурної спадщини, який дасть змогу залучати приватні інвестиції у цю сферу

Про це повідомив міністр культури та інформаційної політики Олександр Ткаченко на брифінгу в Олеському замку під час робочої поїздки на Львівщину, передає кореспондент Укрінформу.

"Зараз розробили законопроєкт "Про державно-приватне співробітництво". Це важливо, оскільки є приклади, коли деякі занедбані об'єкти, в тому числі на Львівщині, віддавали в концесію, результат не дуже оптимістичний, я бачив ці об'єкти, вони по десять років, як стояли так і стоять. Режим концесії для замків не зовсім спрацьовує, тому що порти, аеропорти можуть здаватися, а зараз мова йде про залучення приватних інвестицій у створення інфраструктури", - розповів Ткаченко.

Він відзначив, що крім збереження і набування нового змісту експозиціям, бажано, щоб був готель, дорога, заклади харчування, і це можна робити завдяки приватним інвестиціям. За словами міністра, такий баланс поєднання і приватного, і державного фінансування ефективно працює і в Польщі, і в Чехії, і в Словаччині. А зараз хочуть запустити в Україні.

 

Кацапізація Донбасу

"Портрет царя й цариці висів в хаті поруч з образом Бога й різних святих. Дітям то говорило — що цар, — це такий же святий, як інші святі. Коли на час закінчення школи дістав я якось до рук "Кобзаря", то його мова здавалася мені чимось у роді тієї мови, що нею писаний псалтир, тобто церковно-слов'янщини. Я вже й дома говорив "по-русски" й мої рідні були вдоволені, гордилися, що їх Саша говорить "по-панському". Ту ж Комишуваську школу й з тими ж всіма наслідками виходив і мій товариш по ній Микита Шаповалов. І в його прізвищі по тій же причині, що й у моїм теліпався русифікаційний хвостик "ов""

Європейська орієнтація Симона Петлюри

Долаючи навалу збройних сил Російської Федерації, українське суспільство одночасно розгорнуло масштабну роботу по знищенню «русского мира» в найменуваннях міст, площ, вулиць. Та не слід забувати, що Росія не тільки нав’язувала нам свої цінності, у тому числі в топоніміці, але й деформувала національну пам’ять українського народу. Особливо багато грязюки наліплено на постать публіциста, державотворця, воєначальника, мислителя Симона Петлюри

Український вояк, який врятував десятки євреїв

Круглий сирота з Лемківщини. У 17 років, неповнолітнім, пішов воювати за Україну в складі Українських Січових Стрільців. Здобув дві вищі освіти в Празі. Став успішним бізнесменом в міжвоєнній Галичині. Для врятування євреїв створив окремий бізнес і рятував їх у промисловому масштабі. За що був, врешті решт, покараний нацистами. З Німеччини до США, його – вже немічного – витягнули вдячні євреї. Звати його Олекса Кривов'яза. Латинкою прізвище писав, як Krywowiaza

Авіація працює по «своїм», або Мулінська катастрофа 1945 року

У свідомості багатьох російських дослідників, радянсько-японська кампанія постає майже ідеальною. Мемуари, література, вікіпедія та військова хроніка повністю підтверджує це, даючи однобоку модель сприйняття минулих подій. Успіхи відомі – 700 кілометровий бліцкриг 6 танкової армії через Хінган, захоплення в полон 600 тис. угруповання Квантунської армії, мінімальні втрати, та прорив сучасної прикордонної фортифікаційної системи оборони японських військ. Але навіть і тут, можна знайти «підводне каміння», у вигляді фактів, що свідомо приховувалися роками. До таких подій відносяться і інцидент 16 серпня 1945 року, коли радянські впс розбомбили власні війська які дислокувалися біля міста Мулін