Російський суд залишив у силі вирок історику Юрію Дмитрієву

Юрія Дмитрієва переслідують в Росії за дослідження сталінських репресій та збереження історичної пам'яті

Про це повідомив Центр громадянських свобод.

 

Юрій Дмитрієв багато років шукав розстрільні поховання та укладав списки тисяч убитих людей, у тому числі - представників українського розстріляного відродження. Саме завдяки йому світ дізнався про те, як загинули Лесь Курбас, Микола Куліш, Микола Зеров, Валер'ян Підмогильний та інші українські генії. Дмитрієв сам виявив урочище Сандармох в Карелії, де були таємно вбиті в'язні Соловецького табору особливого призначення. Завдяки йому на цьому місці були проведені наукові роботи, а після - зведені меморіали.

Однак, радянський репресивний режим відродився в особі путінського режиму в Росії. Історія радянських репресій знову стала повторюватися, а вчені, що розкривали страшні злочини - знову піддаються переслідуванням.

Стосовно Юрія Дмитрієва було порушено абсурдну кримінальну справу за статтею про насильство над прийомною дочкою. Саме такі звинувачення були вибрані не випадково. Мета цієї кримінальної справи - брудний наклеп і дискредитація не тільки самого Дмитрієва, а й його історичних робіт, а також об'єднання Меморіал, яке, крім іншого, займається дослідженням сталінських репресій. Справу Дмитрієва активно використовували російські пропагандисти на ТБ, зокрема, у контексті дискредитації всіх російських правозахисників та істориків.

Влітку 2020 року, напередодні вироку Дмитрієву, український Центр громадянських свобод запустив онлайн акцію #UkraineStandWithDmitriev на підтримку історика. В акції солідарності взяли участь безліч українських активістів, істориків, вчених і політиків. У Верховній Раді України пролунала заява групи депутатів на підтримку і солідарність з Юрієм.

Незважаючи на це, російський суд спочатку виніс обвинувальний вирок історику і відправив його в колонію на 3,5 роки, а потім, в апеляції, яку подала сторона захисту, і зовсім збільшив термін до безпрецедентних 13 років позбавлення волі. Таке рішення, фактично, можна назвати смертним вироком для 65 річного вченого.

Сьогодні колегія з трьох суддів на чолі з Сергієм Жерновим залишила касаційну скаргу без задоволення. Після оголошення в залі пролунали крики "Ганьба і люстрація!". Адвокат Віктор Ануфрієв сказав журналістам, що вирок буде оскаржений у Верховному суді. На його думку, "в правовій державі такого вироку бути не може".

Теми

Про Невідомого Солдата

Є вислів "війна закінчиться тоді, коли буде похований останній солдат". Він далекий від реальності. Насправді жодна війна не закінчена. Тому могила невідомому солдату - це важливий символ, адже це пам'ятник усім - і тим, хто поки що невідомий, і тим, кого ми ніколи не знатимемо по імені.

Пам’яті Ольги Стокотельної: "Нехай назавжди твоє добре ім’я буде між людьми"

В історії українського Руху опору 70-80 років ХХ століття особливе місце належить Ользі та Павлові Стокотельним – особам, які були відданими ідеалам вільної та незалежної України й поєднали своє життя з відомими дисидентами, правозахисниками Надією Світличною та Миколою Горбалем. У квітні цього року Ользі та Павлові мало б виповнитися 162… Саме так двійнята Стокотельні рахували свої роки. Та не судилась. 20 грудня 2023 року Ольга покинула цей світ. Цьогоріч Павло вперше за 81 рік буде свій день народження зустрічати сам.

Як співробітники КГБ намагалися зробити з Івана Багряного «червоного»

У 1950–1960-х роках органи МГБ/КГБ СССР намагалися схилити до співпраці, відмови від антирадянської діяльності й повернення до Радянського Союзу діячів культури, науки і літератури, які опинилися в еміграції. А в разі невдачі розробляли заходи з їх компрометації і навіть ліквідації. Одним із об'єктів такої оперативної розробки був відомий політичний діяч і письменник Іван Багряний.

"Звичайний фашизм": розбір тез про "священную войну" Росії проти України та Заходу

Один із важливих етапів у формуванні російської квазірелігійної доктрини "русского мира", яка за задумом має стати офіційною державною та релігійною ідеологією путінської Росії, відбувся 27 березня 2024 року. У цей день сталася знакова подія – у Залі церковних соборів Храму Христа Спасителя у Москві під головуванням Московського патріарха Кирила було офіційно затверджено "Наказ XXV Всесвітнього російського народного собору", який отримав назву "Настоящее и будущее Русского мира".