На будинку культури на Полтавщині відновили комуністичну символіку

У Градизьку Кременчуцького району відремонтували фасад будинку культури, а на ньому розфарбували комуністичну ліпнину. Це – серп і молот червоного кольору на фоні колосків пшениці

Про це повідомляє Суспільне.медіа.

 

Фасадну частину будинку культури у Градизьку розпочали оновлювати 2017 року. Вартість робіт склала близько 35 тисяч гривень. Комуністичні символи на фасаді лишили тому, що цього хотіли місцеві, розповів голова селищної громади  Мирослав Носа. Проте, як саме опитували жителів Градизька, не розповів.

"Така думка людей. Чомусь ця ліпнина нікому не цікава була, доки ми не завершили ремонт. Якщо ми її зіб'ємо, то що там буде?", – говорить Мирослав Носа.

У Градизьку є два будинки культури. Цей використовують для дискотек, під час виборів та для секції настільного тенісу, розповів голова громади.

За словами представника Українського інституту національної пам'яті Олега Пустовгара, зображення комуністичних символів нині незаконне.

"За 6 років було достатньо часу, щоб демонтувати цю ліпнину. Є приклади і в Україні, і в області, де на місці таких символів з'являлися державні символи або символи громади. Важливо, що ці символи не просто десь, а на будинку культури", – розповів Олег Пустовгар.

Європейська орієнтація Симона Петлюри

Долаючи навалу збройних сил Російської Федерації, українське суспільство одночасно розгорнуло масштабну роботу по знищенню «русского мира» в найменуваннях міст, площ, вулиць. Та не слід забувати, що Росія не тільки нав’язувала нам свої цінності, у тому числі в топоніміці, але й деформувала національну пам’ять українського народу. Особливо багато грязюки наліплено на постать публіциста, державотворця, воєначальника, мислителя Симона Петлюри

Сюргюн. Мама думала, що нас везуть на розстріл

Уявіть себе на їх місці. У ваш дім на світанку вриваються озброєні люди, солдати. Дають 15 хвилин на збори. Відвозять на найближчу станцію. І додому ви зможете повернутися лише через 50 років.

Український вояк, який врятував десятки євреїв

Круглий сирота з Лемківщини. У 17 років, неповнолітнім, пішов воювати за Україну в складі Українських Січових Стрільців. Здобув дві вищі освіти в Празі. Став успішним бізнесменом в міжвоєнній Галичині. Для врятування євреїв створив окремий бізнес і рятував їх у промисловому масштабі. За що був, врешті решт, покараний нацистами. З Німеччини до США, його – вже немічного – витягнули вдячні євреї. Звати його Олекса Кривов'яза. Латинкою прізвище писав, як Krywowiaza

Авіація працює по «своїм», або Мулінська катастрофа 1945 року

У свідомості багатьох російських дослідників, радянсько-японська кампанія постає майже ідеальною. Мемуари, література, вікіпедія та військова хроніка повністю підтверджує це, даючи однобоку модель сприйняття минулих подій. Успіхи відомі – 700 кілометровий бліцкриг 6 танкової армії через Хінган, захоплення в полон 600 тис. угруповання Квантунської армії, мінімальні втрати, та прорив сучасної прикордонної фортифікаційної системи оборони японських військ. Але навіть і тут, можна знайти «підводне каміння», у вигляді фактів, що свідомо приховувалися роками. До таких подій відносяться і інцидент 16 серпня 1945 року, коли радянські впс розбомбили власні війська які дислокувалися біля міста Мулін