На будинку культури на Полтавщині відновили комуністичну символіку

У Градизьку Кременчуцького району відремонтували фасад будинку культури, а на ньому розфарбували комуністичну ліпнину. Це – серп і молот червоного кольору на фоні колосків пшениці

Про це повідомляє Суспільне.медіа.

 

Фасадну частину будинку культури у Градизьку розпочали оновлювати 2017 року. Вартість робіт склала близько 35 тисяч гривень. Комуністичні символи на фасаді лишили тому, що цього хотіли місцеві, розповів голова селищної громади  Мирослав Носа. Проте, як саме опитували жителів Градизька, не розповів.

"Така думка людей. Чомусь ця ліпнина нікому не цікава була, доки ми не завершили ремонт. Якщо ми її зіб'ємо, то що там буде?", – говорить Мирослав Носа.

У Градизьку є два будинки культури. Цей використовують для дискотек, під час виборів та для секції настільного тенісу, розповів голова громади.

За словами представника Українського інституту національної пам'яті Олега Пустовгара, зображення комуністичних символів нині незаконне.

"За 6 років було достатньо часу, щоб демонтувати цю ліпнину. Є приклади і в Україні, і в області, де на місці таких символів з'являлися державні символи або символи громади. Важливо, що ці символи не просто десь, а на будинку культури", – розповів Олег Пустовгар.

За два кроки до війни: Гляйвіцька провокація

31 серпня 1939 року. Невеличке сілезьке містечко Гляйвіц, Німеччина. Вечір. В одному з номерів готелю в центрі міста на застеленому ліжку лежить з закритими очима чоловік. Він вдягнутий і взутий. О 16-00 тишу номера прорізує вимогливий дзвінок телефону, який стоїть на столику біля ліжка. Не відкриваючи очей чоловік простягає руку, знімає трубку і підносить її до вуха. З трубки лунає добре знайомий йому голос: «Терміново передзвоніть!».

«Тройка» чи «Сєвєр»? – депортаційна операція початку квітня 1951 року

70 років тому на території України відбулася остання депортаційна операція, під час якої переважно зі Західної України було виселено 2 487 сімей куркулів, свідків Єгови та колишніх вояків армії Андерса

Черчилль-політик і Орвелл-письменник: дивовижні схожості двох культових особистостей

Мало хто знає, що здавалося б, нічим не пов’язані між собою Вінстон Черчилль та Джордж Орвелл мали насправді багато чого спільного. Обоє випередили свій час, обоє виступали борцями за свободу та демократію, а їхні ідеї, сформовані майже століття тому, залишаються гостро актуальними і дотепер.
Книжка «Черчилль і Орвелл. Битва за свободу», написана журналістом та воєнним кореспондентом Томасом Ріксом, вийшла друком у крафтовому видавництві «Лабораторія». Це порівняльна біографія двох видатних історичних постатей, які ніколи не зустрічались, однак захоплювались один одним на відстані.

Українська латинка в царській Росії?

У фонді Подільського духовної консисторії Державного архіву Хмельницької області потрапила на очі справа «О запрещении печатания азбук русского языка с применением польского алфавита». «А чи не йдеться про українську латинку?», – відразу подумалося, хоча важко уявити такий феномен у Російській імперії ХІХ століття