Укрпошта 23 лютого вводить в обіг марки про українську армію

Керівник Укрпошти Ігор Смілянський вважає це тролінгом

"Укрпошта" 23 лютого вводить в обіг поштові марки "Збройні сили України. Сухопутні війська". Такий крок Укрпошти викликав критику з боку філателістів.

 

Зокрема, Андрій Іванець на своїй сторінці написав:

""Укрпошта" у день окупаційної армії хоче випустити поштові знаки на честь Української армії, яка боронить країну від окупантів.

Раніше, наскільки мені відомо, планувалося перше погашення цих марок 26 лютого. Це, до речі, День спротиву окупації Криму. Як на мене, цілком гідна дата.

Чи зрадіють захисники України такому вшануванню? Чи сприйме цю дату Міноборони, яке, ймовірно, ініціювало випуск марок на честь Сухопутних військ України? Думаю, питання риторичні.

Чому ж таку скандальну дату для першого погашення обрала "Укрпошта"

Є кілька версій:

1) Лайт версія. Це, щоб не писати ід....изм, назвемо м'яко... недалекоглядність;

2) Хард версія. Це підігрування ворогу у гібридний війні проти України;

3) Ваша версія?

Але щоб за цим рішенням не стояло ще є час на перенесення дати.

Сподіваюсь, здоровий глузд переможе і наші захисники будуть вшановані належним чином у відповідний час. Вони на це мають право..."

У коментарях очільник Укрпошти Ігор Смілянський відповів:

"Як на мене це такий а) легкий тролінг якраз тих кому здається ми підіграємо + 2) гарний привід ще раз нагадати тим, хто ще святкує, що прийшов перегорнути сторінку історії радянської армії і почати приділяти більше уваги армії української. Ось і все".

Генеральний штаб Збройних Сил України висловив рішучий протест проти обрання Укрпоштою дати 23 лютого для презентації і першого погашення поштових марок під назвою "Збройні Сили України. Сухопутні війська" та запропонував перенести цю подію на 14 березня - День українського добровольця.

Микола Глущенко. «Художник» за фахом і оперативним псевдонімом розвідки

17 вересня відзначається 120-річчя від дня народження художника Миколи Глущенка. Його життя було сповнене багатьох феєричних подій, несподіваних драматичних поворотів долі і численних загадок. Окремі епізоди з його біографії породили низку легенд, які й досі бентежать уяву численних поціновувачів, мистецтвознавців, кінематографістів, письменників. Розсекречені, досі невідомі документи із Галузевого державного архіву Служби зовнішньої розвідки України дають змогу розставити певні акценти у всьому цьому і пролити світло на утаємничені сторінки життя митця.

Лем. Життя не з цієї землі

«Лем. Життя не з цієї землі» — це не лише біографія Станіслава Лема, а й драматична й чесна розповідь про складну історію Центрально-Східної Європи, у якій одне з чільних місць посідає Львів першої половини ХХ століття.

Дослідження демографічних втрат унаслідок Голодомору як злочин?

В історії України було немало трагічних подій, але саме Голодомор 1932—1933 рр. залишається предметом гарячих дискусій та обговорень. І стосується це не стільки сутнісної характеристики Голодомору як геноциду Українського народу, що вже визнано в Україні на законодавчому рівні, скільки полеміки стосовно кількості втрат унаслідок Голодомору і намагання окремих істориків та юристів нав’язати саме число втрат у 7—10, а тепер вже 10—12 мільйонів як незаперечну істину, що не підлягає обговоренню.

Митці і КҐБ: скелети у шафі художника Миколи Глущенка

Попри «білий» бекграунд та декаду богемного життя в Парижі, Художнику вдалося побудувати успішну кар’єру у Радянському Союзі. Його не репресували після повернення з-за кордону у тридцятих, як-то часто відбувалося з іншими поверненцями. Натомість Глущенка часто відправляли в закордонні відрядження, він вільно зустрічався з іноземцями, які приїжджали до країни Рад, супроводжував дипломатичні візити, спокійно надсилав листи за межі СРСР та отримував посилки з іноземними книгами.