У Полтаві презентували поштовий конверт до 130-річчя від дня народження Миколи Зерова

Цьогоріч з ініціативи Українського інституту національної пам’яті (УІНП) згідно з Постановою Верховної Ради України «Про відзначення пам’ятних дат і ювілеїв у 2020 році» 130-річчя від дня народження Миколи Зерова (1890 – 1937) – уродженця міста Зіньків на Полтавщині, талановитого поета, перекладача, критика, вченого, педагога, жертви комуністичного режиму відзначається на державному рівні.

У Полтаві вже провели літературні читання,наукові конкурси і конференції, опублікували відеолекції та просвітницькі статті, повідомляє видання 0532.ua.

 

Заходи з вшанування поета-мученика днями продовжилися у круглій залі Полтавського поштамту. Там відбулася урочиста церемонія спеціального погашення немаркованого художнього конверта "130 років від дня народження Миколи Зерова".

У церемонії взяли участь директор Полтавської дирекції АТ "Укрпошта" Юрій Набасов, кандидатка філологічних наук, доцентка кафедри української літератури Полтавського національного педуніверситету імені В.Г.Короленка Ганна Радько, голова Мачухівської ОТГ Валерій Білокінь та філолог, учений-журналіст, краєзнавець, публіцист, громадський діяч Гліб Кудряшов.

Віктор Петров. Людина, яка повернулася в холод

"Петров боїться арешту, висловлює думку про необхідність від'їзду з України". Із цього рапорту співробітника секретно-політичного відділу управління держбезпеки нквс урср Лифаря почалася епічна драма Віктора Петрова, відомого ще за літературними і науковими псевдонімами як В. Домонтович та Віктор Бер. Рапорт був підготовлений у лютому 1936-го. Окремі фрагменти з нього свідчать про те, що про В. Петрова вже збирали оперативним шляхом інформацію і знали, на чому можна зіграти.

Уривок із книжки "Таборові діти" Любов Загоровської

У книзі "Таборові діти" зібрано свідчення людей, які в дитячому віці зазнали репресій радянської каральної системи. Це розповіді тодішніх дітей про те, як їх під дулами автоматів забирали з дому, про досвід перебування в тюрмах, про важку дорогу на сибірські морози в товарних вагонах, про життя в бараках чи спецінтернатах, про виживання в нелюдських умовах заслання. Ці свідчення варто прочитати, щоб знати, як ставилася радянська влада до дітей, яких оголосила "ворогами народу".

Історик, сержант ЗСУ Володимир Бірчак "Клап": Усі мої предки були борцями визвольних змагань. Тепер вони стоять за спиною свого найменшого бійця

Володимир Бірчак – відомий історик, журналіст, сценарист, заступник редактора видання "Історична правда", керівник академічних програм Центру досліджень визвольного руху. Працював заступником директора Галузевого державного архіву СБУ, доклав чимало зусиль для декомунізації в Україні, особисто брав участь у розробці змін до законодавства, яке тепер гарантує доступ до архівів КДБ. А з перших днів повномасштабного вторгнення Росії у 2022-му мобілізувався до лав ЗСУ та став кулеметником на позивний "Клап".

Чернівці-1989. За лаштунками першої "Червоної Рути"

35 років тому у Чернівцях відбулася подія, що змінила культурний ландшафт нашої країни. Незалежність України почалася із співочої революції на стадіоні "Буковина" та виверження нової непідцензурної музики – музики протесту.