Укрпошта не випускатиме марки про армію 23 лютого

“Укрпошта” переносить дату введення в обіг поштових марок “Збройні сили України. Сухопутні війська” з 23 лютого на 14 березня

Про це йдеться у повідомленні Укрпошти.

Укрпошта планувала ввести в обіг марки "Збройні сили України. Сухопутні війська" 23 лютого 2021 року.

Як стверджується у повідомленні, цю дату обрали як інфопривід для привернення уваги до марок, і як ознаку того, що ця сторінка історії давно в минулому і нам у сучасній Україні є, що протиставити агресору. Жодним чином не з метою вшанувати день радянської армії, а навпаки - української. Однак така ініціатива була сприйнята українцями неоднозначно.

"Ми усвідомлюємо чутливість теми і дослухаємося до думки людей, тому приймаємо позицію Генерального Штабу ЗСУ перенести дату спецпогашення поштових марок "Збройні Сили України. Сухопутні війська" на 14 березня - День українського добровольця"  -йдеться у повідомленні.

 
Далі стверджується, що Укрпошта завжди підтримує українську армію і тільки за часи російської окупації випустила більше 20 художніх марок патріотичної тематики, серед яких "Слава Україні!" (яка отримала 1-у премію на міжнародній виставці в Мадриді), "Передова", "Вони вистояли! Не витримав бетон!" та багато інших, які уже зібрали безліч прихильників в Україні і світі, поширюючи ідею сильної і незалежної України.
Завтра Укрпошта випускає марку "Орден Героїв Небесної Сотні" і ми сподіваємось, що дійсні патріоти України приділять таку ж увагу цьому випуску, як і випуску, присвяченому Збройним силам України.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.

Міф та апологія Дмитра Яворницького

Дмитра Яворницького вважають чи не найбільш дослідженою постаттю серед українських істориків: за кількістю написаних про нього книжок, статей та знятих фільмів він йде пліч-о-пліч хіба що з Володимиром Антоновичем і Михайлом Грушевським. Парадокс Яворницького полягає в тому, що кількість написаного про нього прямо пропорційна зміфологізованості його життєпису.

Американський спокій під радянську балалайку

Менш ніж за місяць до проголошення незалежності України, 1 серпня 1991 року, президент США Джордж Буш-старший виступив у Верховній Раді УРСР. Промова американського президента відома як "Chicken Kiev Speech", викликала гостру реакцію як у західній пресі, так і в Україні.