У Львові до 130-річчя з дня народження Коновальця погасили конверт та марку

З нагоди 130-річчя з Дня народження полковника Армії УНР, команданта УВО, голови Проводу українських націоналістів, першого голови ОУН Євгена Коновальця у Львові урочисто погасили конверт та марку.

Про це повідомляє сайт Львівської облради.

 

"В рамках заходів із вшанування пам'яті Євгена Коновальця на Львівщині голова Львівської облради Ірина Гримак, голова ОДА Максим Козицький та директор Львівської дирекції АТ "Укрпошта" Євгеній Савчук, спеціальним поштовим штемпелем погасили марки та конверти, присвячені видатному борцеві за українську державність.

Тираж марок із особливим оформленням обмежений, їх випустили лише 28 штук, відтак у майбутньому ця продукція матиме особливу цінність та популярність серед колекціонерів", - йдеться в повідомленні.

Як нагадала Гримак, Львівська обласна рада 16 лютого одноголосно підтримала ідею проголошення 2021 року – Роком Євгена Коновальця.

Таким рішенням депутати підтвердили власну відповідальність щодо вшанування історії українського народу та наміри достойно і сміливо продовжувати державницьку політику.

"Виклики, які стояли перед Україною і її політичними та військовими діячами у минулому, досі не зникли. Боротьба за державну цілісність продовжується. Колектив державного підприємства "Укрпошта" радо долучився до творення такого проєкту", - зазначив Савчук.

Іван Дзюба: високий інтелектуал з донецьких степів

Він був інтелектуальним лідером і прапором шістдесятницького руху. Його найвідоміша книга "Інтернаціоналізм чи русифікація?" вийшла багатьма мовами. Але, опинившись за ґратами написав покаянну заяву і йому дозволили жити на волі за умови, що він стане оспівувати "літератури народів СРСР". Трагічна доля людини культури.

Ніжин. Серпневі дні 1918-го

Влітку 1918 року на українсько-російському кордоні було неспокійно. На різних ділянках виникали локальні сутички. Більшовики намагались підривати Українську державу зсередини. У Чернігівській губернії одним із більшовицьких осередків стало село Жуківка

"У Москві все ретельніше готуються до війни": листи до шведської королеви Христини

Одним з найцікавіших періодів в історії України є, безумовно, 1649-1659 роки. Період Визвольної революції і війн з Річчю Посполитою та Московським царством. Діяльність гетьманів Богдана Хмельницького та Івана Виговського. Основні матеріали з історії цієї Доби зберігаються за кордоном, тому що Чигирин, Батурин і Глухів - козацькі столиці палали у вогні. Було б логічним шукати важливі документи у польських архівах.
Але там їх знайти неможливо, тому що шведська армія вивезла майже весь архів, давні видання і колекції до Швеції під час польсько-шведської війни у 1650-х роках - так званого "Потопу". Навіть оригінальні документи короля Владислава ІV досі зберігаються у Швеції

П'ять українських історій про пандемію "іспанки"

Іспанку просто не фіксували у документах. Дані про кількість хворих та померлих часто не збирали. Тим паче, що паралельно тривала пандемія холери. А специфічно в Україні – епідемія тифу. Холера і тиф були знайомі українським лікарям. А перед симптомами нібито застуди, яка за кілька днів вбивала людей, виявились безпорадними. Кількість жертв іспанки в Україні ми не знаємо. Можемо навести лише кілька історій про перебіг хвороби. Але, можемо точно стверджувати, що іспанка разом з іншими епідеміями руйнувала українську державність не менше, а, може, навіть, і більше від недолугих політичних кроків.