У Львові до 130-річчя з дня народження Коновальця погасили конверт та марку

З нагоди 130-річчя з Дня народження полковника Армії УНР, команданта УВО, голови Проводу українських націоналістів, першого голови ОУН Євгена Коновальця у Львові урочисто погасили конверт та марку.

Про це повідомляє сайт Львівської облради.

 

"В рамках заходів із вшанування пам'яті Євгена Коновальця на Львівщині голова Львівської облради Ірина Гримак, голова ОДА Максим Козицький та директор Львівської дирекції АТ "Укрпошта" Євгеній Савчук, спеціальним поштовим штемпелем погасили марки та конверти, присвячені видатному борцеві за українську державність.

Тираж марок із особливим оформленням обмежений, їх випустили лише 28 штук, відтак у майбутньому ця продукція матиме особливу цінність та популярність серед колекціонерів", - йдеться в повідомленні.

Як нагадала Гримак, Львівська обласна рада 16 лютого одноголосно підтримала ідею проголошення 2021 року – Роком Євгена Коновальця.

Таким рішенням депутати підтвердили власну відповідальність щодо вшанування історії українського народу та наміри достойно і сміливо продовжувати державницьку політику.

"Виклики, які стояли перед Україною і її політичними та військовими діячами у минулому, досі не зникли. Боротьба за державну цілісність продовжується. Колектив державного підприємства "Укрпошта" радо долучився до творення такого проєкту", - зазначив Савчук.

МДБ СРСР проти УГКЦ. Спецоперації без кордонів

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено низку документів, які дають змогу доповнити інформацію про організацію сталінським режимом Львівського псевдособору 8–10 березня 1946 року з ліквідації УГКЦ. Зокрема, про оперативну розробку Івана Бучка, який після арештів в Україні всього єпископату залишався єдиним єпископом УГКЦ за кордоном, здійснення спецзаходів щодо знищення греко-католицької церкви на чолі з єпископом Теодором Ромжею на Закарпатті, намагання діяти за таким самим сценарієм у країнах Центральної та Східної Європи.

Життя з тавром "Молодої гвардії": доля українки, якій відвели роль зрадниці в ідеологічному романі

"Я хочу, щоб ми були разом на небесах", – сказав у концтаборі хлопець дівчині. Їх повінчав католицький священик Антон Куява. Це сталося під час повстання політичних в'язнів у Кенгірі в ГУЛАГу. Щастя бути разом у закоханих тривало менше двох місяців, а точніше – 42 дні. Однак любов не терпить обмежень, і на війну їй байдуже – вона творить диво народження нового життя й апріорі перемагає. У Києві живе витвір їхньої любові – донька Олена Бондаренко.

Чорний понеділок Корюківки

1-2 березня 1943 року чернігівська Корюківка пережила моторошні години знищення: кілька тисяч дітей, жінок, стариків без суду і слідства були методично розстріляні-спалені. Люди до останньої фатальної миті не вірили, що будуть покарані у такий жахливий спосіб за чиїсь дії, вони казали губителям : "Паночки, ми нічого поганого вам не зробили, це якась помилка..." І падали на землю, як снопи, скошені кулями.

Василю Листовничому – 150 років. Доля архітектора та його нащадків

Інженер та архітектор Василь Листовничий встиг попрацювати на уряд УНР – обіймав посаду будівничого Комісаріату в справах Київської шкільної округи. А ще був self-made man, який сам себе зробив і сам заробив на знамениту садибу у Києві на Андріївському, 13. І головне – виховав чудових нащадків. Він загинув від рук більшовиків у 1919-му. Ані точна дата, ані обставини його смерті достеменно невідомі.