До 30-ї річниці Незалежності Укрпошта та Нацбанк випустили пам’ятну продукцію

Укрпошта ввела в обіг поштову марку та поштовий блок із зображенням Монумента Незалежності. Йдеться про 52-метрову колону зі статуєю Берегині-Оранти, яка тримає в руках калинову гілку.

Про це повідомляє Локальні історія.

 

До поштового блоку та марки в обіг випустили і конверти "Перший день" та сувенірний буклет. На конверті до блоку надрукували перший куплет Державного Гімну України.

Поштовий блок та марку уже ввели в обіг. Тираж марки становить – 150 тисяч примірників, а блоку – 25 тисяч.

В Укрпошті зазначають, що філателісти також можуть придбати сувенірний буклет, до якого, крім поштового блоку та марки "Монумент Незалежності (2001), Київ" увійшла й пам'ятна монета Національного Банку України "До 30-річчя незалежності України", яку ввели в обіг напередодні.

Окрім того, у Нацбанку анонсували, що 20 серпня вводять в обіг дві пам'ятні банкноти номіналами 100 та 500 гривень, присвячені 30-річчю Незалежності України.

"Пам'ятні банкноти відтворюють дизайн банкнот номіналом 100 та 500 гривень і водночас мають важливу відмінність – на їхньому лицьовому боці нанесена айдентика (символіка) до святкування 30-тої річниці Незалежності України", – розповіли в НБУ.

 

У регуляторі зазначають, що святкова айдентика "30 років Незалежності України" поступово змінює колір від зміни кута нахилу купюри.

Ціна пам'ятної банкноти номіналом у 100 гривень становить 114 гривень. Банкнота у 500 гривень коштує 512 гривень.

Як у Харкові встановлювали (та руйнували) пам’ятник УПА

1992 рік. У харківському Молодіжному парку, поруч із хрестом пам'яті жертв Голодомору установлюють перший на Лівобережжі пам'ятний знак воїнам УПА. У день відкриття біля знаку стоїть почесна варта курсантів кількох училищ. Церемонія починається молебнем за участі священників УАПЦ та УГКЦ. За кілька років пам'ятний знак стане мішенню понад сотні актів вандалізму: його засипатимуть сміттям, руйнуватимуть, намагатимуться "обміняти" на пам'ятник лєніну, а згодом — украдуть.

Дівчата під Крутами: ким були перші доброволиці УНР

29 січня Україна вшановує полеглих у бою під Крутами. У 1918 році чотири сотні юнаків-курсантів першої української військової школи та збірна сотня студентів і гімназистів затримали просування до Києва регулярної більшовицької армії, яка переважала українську у понад 10 разів. Зі спогадів одного із гімназистів, ройового студентської сотні Левка Лукасевича, стало відомо, що на фронті разом із чоловіками були і дівчата.

Василь Мудрий (1893–1966)

"24 серпня 1939 року у Львові відбувся Крайовий конгрес Українського національно-демократичного об'єднання, на якому одностайно ухвалено резолюцію, що українське громадянство виконає в цих важких часах горожанські обов'язки крови і майна, які накладає на нього приналежність до Польської Держави... нині не час для взаємних політичних суперечок і що вищезазначене рішення разом з українським суспільством у повному обсязі виконаємо та понесемо всі жертви для спільної оборони держави".

Нестабільність і криза. Фрагмент книги "Революційна весна" Крістофера Кларка

Весна 1848 року ознаменувала час, коли Європу воднораз огорнули надія і страх, вона відчула крихкість усталеного століттями політичного порядку. Повстання у Парижі, Відні, Берліні, Мілані, Празі та десятках інших міст не були ізольованими епізодами, а стали першою загальноєвропейською революцією модерної доби. За інтенсивністю та географічним розмахом вона не мала прецедентів і охопила майже весь континент: від Португалії до Галичини й від Скандинавії до Сицилії. Люди по всій Європі стали учасниками масової політики та вимагали соціальної емансипації, громадянських прав і національного самовизначення.