В Іспанії випустили марку, присвячену всесвітньо відомому українському художнику Івану Марчуку

Поштову марку на честь українського живописця, учасника рейтингу 100 геніїв сучасності від британської газети The Daily Telegraph Івана Марчука видали в Іспанії.

Про це повідомляє посольство України в Іспанії в Фейсбуці.

 

Як зазначається, марку видано з нагоди першої виставки митця в Іспанії, яка відкрилася в листопаді цього року й триватиме по січень 2021 року.

На виставці, яка проходить у мадридському Музеї авангардного мистецтва La Neomudéjar, представлена найбільша за кількістю робіт експозиція Маестро за кордоном.

Персональна виставка всесвітньо відомого українського художника Івана Марчука урочисто відкрилася 5 листопада за участі представників міської влади, культурних кіл, ЗМІ Іспанії, української громади Мадридського регіону та посольства України.

В рамках експозиції представлено 184 картини художника.

"Ця виставка єднає життєву траєкторію генія. Його творчість містить в собі вимоги до техніки, яка точно поєднує авангардні традиції 20 століття з абстракцією, що базується на його створенні аж до 21 століття", - йдеться в дописі на Фейсбук-сторінці музею La Neomudéjar.

Марчук має намір продовжити їх демонстрацію в інших містах Іспанії та країн Європи з метою ознайомлення зарубіжних шанувальників живопису з найкращими зразками сучасного українського образотворчого мистецтва.

Коли виникла Українська Повстанська Армія?

У червні 1942 року Головна команда УПА Бульби-Боровця надіслала нацистському керівнику "Рейхскоміаріту Україна" Кохові листа, написаного в дуже гострій формі і з такою недипломатичною фантазією, як колись запорожці писали до турецького султана...

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.

Світозар Драгоманов. Боротьба за добре ім’я батька під прискіпливим стеженням НКВС

Стеження тривали упродовж трьох років і завершилися викликом на початку 1938 року до управління нквс. Але найбільші побоювання Світозара Драгоманова не справдилися. Його не заарештували. В обмін на свободу запропонували стати секретним співробітником. Під диктовку чекістів одразу ж змусили написати підписку. Але агент "Відданий" виявився не настільки відданим, як того хотіли чекісти.