В Іспанії випустили марку, присвячену всесвітньо відомому українському художнику Івану Марчуку

Поштову марку на честь українського живописця, учасника рейтингу 100 геніїв сучасності від британської газети The Daily Telegraph Івана Марчука видали в Іспанії.

Про це повідомляє посольство України в Іспанії в Фейсбуці.

 

Як зазначається, марку видано з нагоди першої виставки митця в Іспанії, яка відкрилася в листопаді цього року й триватиме по січень 2021 року.

На виставці, яка проходить у мадридському Музеї авангардного мистецтва La Neomudéjar, представлена найбільша за кількістю робіт експозиція Маестро за кордоном.

Персональна виставка всесвітньо відомого українського художника Івана Марчука урочисто відкрилася 5 листопада за участі представників міської влади, культурних кіл, ЗМІ Іспанії, української громади Мадридського регіону та посольства України.

В рамках експозиції представлено 184 картини художника.

"Ця виставка єднає життєву траєкторію генія. Його творчість містить в собі вимоги до техніки, яка точно поєднує авангардні традиції 20 століття з абстракцією, що базується на його створенні аж до 21 століття", - йдеться в дописі на Фейсбук-сторінці музею La Neomudéjar.

Марчук має намір продовжити їх демонстрацію в інших містах Іспанії та країн Європи з метою ознайомлення зарубіжних шанувальників живопису з найкращими зразками сучасного українського образотворчого мистецтва.

«Антирадянський» Лифар

Ім’я Лифаря було заборонене на батьківщині протягом довгого часу, а його численні теоретичні праці з історії балету та хореографії не перекладалися російською та не видавалися у СРСР, не дивлячись на високий рівень радянського балету та його популярність як серед партеліти, так і пересічних радянських громадян. Проте йому вдалося (хоча, звісно, він поняття не мав про це) потрапити до секретного радянського видання – «методички» КҐБ 1968 року «Використання можливостей Радянського комітету з культурних зв’язків з співвітчизниками за кордоном у розвідувальній роботі».

Реакція киян на аварію Чорнобильської АЕС та її наслідки

Безпрецедентна техногенна катастрофа, що сталася в ніч на 26 квітня 1986 року на 4-му блоці ЧАЕС надала поштовх для «тектонічних» національних, соціальних та політичних процесів в українському суспільстві. Від початку, потенційна загроза життю та здоров’ю мешканців столичного мегаполісу викликала у них не просто стурбованість і невдоволення, а і, досить, нелояльні до влади закиди. Населення, активно реагувало на подію та її наслідки, а, особливо гостро, в травні того року.

Як українські націоналісти 1 травня святкували в рідному місті Путіна

Первинно 1 травня, як міжнародний день боротьби за права робітників, встановив ІІ Соціалістичний інтернаціонал у 1889 р. Усі українські партії початку XX століття вважали себе частиною соціалістичного руху. Включно із націоналістичною Українською Народною Партією (УНП), створеною М.Міхновським. До того, як російські комуністи та німецькі нацисти поставили «свято праці» на службу своїм ідеологіям, українські націоналісти виводили українців 1 травня на демонстрації, але виключно під синьо-жовтими прапорами. За право українських робітників на власну українську державу.

Чеський Нобель: Ярослав Сейферт

Телеведучий державного телебачення Чехословаччини, сидячи на невиразному блакитному тлі в студії, так само невиразно вичавив з себе повідомлення: «Сьогодні в Стокгольмі вручили Нобелівську премію з літератури також народному митцеві Ярославові Сейферту». Надворі був 1984 рік, і реверанс Нобелівського комітету в бік письменника соціалістичної Чехословаччини був для пізньо-тоталітарного режиму радше проблемою, ніж визнанням