Megogo запустив аудіосеріал «Куренівка: історія київського потопу»

Проєкт складається із 6 епізодів, кожен з яких розповідатиме деталі найбільшої техногенної катастрофи в історії Києва.

На медіасервісі MEGOGO з'явився перший аудіосеріал "Куренівка: історія київського потопу", присвячений 60-й річниці трагедії. 

Аудіосеріал створено у документально-художньому жанрі. Вперше в Україні до виробництва аудіопроєкту залучено кінорежисера та акторський склад.

"Наш перший аудіосеріал присвячений Куренівській трагедії. Про цю подію багато чули, але мало хто знає деталі. У аудіосеріалі ми відновили події 1961 року і розповіли історію людських доль.

Що стосується саме формату аудіосеріалу – це, по суті, наративний подкаст. В основі – повноцінна історія, документальна або художня, з детально пропрацюваним сюжетом, персонажами і подіями. У наших аудіосеріалів є режисери та акторський склад. Історії розділені на короткі серії, аби зручніше було слухати на ходу і не доводилося переривати розповідь на півслові, руйнуючи при цьому всю магію історії.

Такий формат не новий у світі. Величезна кількість художніх і документальних наративних подкастів створюється зараз провідними світовими студіями. Але в Україні саме такий формат представлений вперше", – розповідає Іван Шестаков, директор зі стратегічного розвитку MEGOGO.

Робота над аудіосеріалом "Куренівка: історія київського потопу" тривала близько 3 місяців. Команда проєкту спілкувалась із очевидцями аварії, опрацьовувала матеріали трагедії. До роботи також було запрошено експертів, які досліджують історію України.

Режисер та сценарист аудіосеріалу про Куренівську трагедію – Корній Грицюк, звукорежисери – Василь Явтушенко та Ася Федоськіна. Серед акторів: Римма Зюбіна, Андрій Куликов, Денис Шацький та інші. Наукові експерти: Віктор Крупина, кандидат історичних наук, старший науковий співробітник Інституту історії України Національної академії наук України; Оксана Довгополова, докторка філософських наук, професорка Одеського національного університету; Казимир Брамський, інженер, історик електричного транспорту Києва, ветеран праці; Кирило Степанець, дослідник Києва.

Прослуховування аудіосеріалів, як і подкастів, абсолютно безкоштовне та доступно у розділі "Аудіо" додатку MEGOGO на смартфонах на базі iOS та Android, в автомобілях із аудіосистемою Android Auto та Appe CarPlay.

 

Як у Харкові встановлювали (та руйнували) пам’ятник УПА

1992 рік. У харківському Молодіжному парку, поруч із хрестом пам'яті жертв Голодомору установлюють перший на Лівобережжі пам'ятний знак воїнам УПА. У день відкриття біля знаку стоїть почесна варта курсантів кількох училищ. Церемонія починається молебнем за участі священників УАПЦ та УГКЦ. За кілька років пам'ятний знак стане мішенню понад сотні актів вандалізму: його засипатимуть сміттям, руйнуватимуть, намагатимуться "обміняти" на пам'ятник лєніну, а згодом — украдуть.

Дівчата під Крутами: ким були перші доброволиці УНР

29 січня Україна вшановує полеглих у бою під Крутами. У 1918 році чотири сотні юнаків-курсантів першої української військової школи та збірна сотня студентів і гімназистів затримали просування до Києва регулярної більшовицької армії, яка переважала українську у понад 10 разів. Зі спогадів одного із гімназистів, ройового студентської сотні Левка Лукасевича, стало відомо, що на фронті разом із чоловіками були і дівчата.

Василь Мудрий (1893–1966)

"24 серпня 1939 року у Львові відбувся Крайовий конгрес Українського національно-демократичного об'єднання, на якому одностайно ухвалено резолюцію, що українське громадянство виконає в цих важких часах горожанські обов'язки крови і майна, які накладає на нього приналежність до Польської Держави... нині не час для взаємних політичних суперечок і що вищезазначене рішення разом з українським суспільством у повному обсязі виконаємо та понесемо всі жертви для спільної оборони держави".

Нестабільність і криза. Фрагмент книги "Революційна весна" Крістофера Кларка

Весна 1848 року ознаменувала час, коли Європу воднораз огорнули надія і страх, вона відчула крихкість усталеного століттями політичного порядку. Повстання у Парижі, Відні, Берліні, Мілані, Празі та десятках інших міст не були ізольованими епізодами, а стали першою загальноєвропейською революцією модерної доби. За інтенсивністю та географічним розмахом вона не мала прецедентів і охопила майже весь континент: від Португалії до Галичини й від Скандинавії до Сицилії. Люди по всій Європі стали учасниками масової політики та вимагали соціальної емансипації, громадянських прав і національного самовизначення.