Megogo запустив аудіосеріал «Куренівка: історія київського потопу»

Проєкт складається із 6 епізодів, кожен з яких розповідатиме деталі найбільшої техногенної катастрофи в історії Києва.

На медіасервісі MEGOGO з'явився перший аудіосеріал "Куренівка: історія київського потопу", присвячений 60-й річниці трагедії. 

Аудіосеріал створено у документально-художньому жанрі. Вперше в Україні до виробництва аудіопроєкту залучено кінорежисера та акторський склад.

"Наш перший аудіосеріал присвячений Куренівській трагедії. Про цю подію багато чули, але мало хто знає деталі. У аудіосеріалі ми відновили події 1961 року і розповіли історію людських доль.

Що стосується саме формату аудіосеріалу – це, по суті, наративний подкаст. В основі – повноцінна історія, документальна або художня, з детально пропрацюваним сюжетом, персонажами і подіями. У наших аудіосеріалів є режисери та акторський склад. Історії розділені на короткі серії, аби зручніше було слухати на ходу і не доводилося переривати розповідь на півслові, руйнуючи при цьому всю магію історії.

Такий формат не новий у світі. Величезна кількість художніх і документальних наративних подкастів створюється зараз провідними світовими студіями. Але в Україні саме такий формат представлений вперше", – розповідає Іван Шестаков, директор зі стратегічного розвитку MEGOGO.

Робота над аудіосеріалом "Куренівка: історія київського потопу" тривала близько 3 місяців. Команда проєкту спілкувалась із очевидцями аварії, опрацьовувала матеріали трагедії. До роботи також було запрошено експертів, які досліджують історію України.

Режисер та сценарист аудіосеріалу про Куренівську трагедію – Корній Грицюк, звукорежисери – Василь Явтушенко та Ася Федоськіна. Серед акторів: Римма Зюбіна, Андрій Куликов, Денис Шацький та інші. Наукові експерти: Віктор Крупина, кандидат історичних наук, старший науковий співробітник Інституту історії України Національної академії наук України; Оксана Довгополова, докторка філософських наук, професорка Одеського національного університету; Казимир Брамський, інженер, історик електричного транспорту Києва, ветеран праці; Кирило Степанець, дослідник Києва.

Прослуховування аудіосеріалів, як і подкастів, абсолютно безкоштовне та доступно у розділі "Аудіо" додатку MEGOGO на смартфонах на базі iOS та Android, в автомобілях із аудіосистемою Android Auto та Appe CarPlay.

 

Як УНР вводила єврочас. У 1918-му годинники переводили на 68 хвилин

"Україна розриває рішуче старі примусові зв'язки з Московщиною, зв'язується тісніше з західною Європою, водночас приймаючи і спільний час, вагу і міру, тому що різниці дуже ускладнюють зносини, торгівлю та подорожі..."

Іванна Климпуш-Цинцадзе: «Нам слід якнайшвидше завершити процес формування української політичної нації»

Розмова з Іванною Климпуш-Цинцадзе – головою Комітету Верховної Ради з питань інтеграції України до Європейського Союзу, віцепрем'єркою з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України у 2016-2019 роках.

Андрій Андрушків: "Дереву пам'яті потрібен гумус з історій"

Публічне інтерв'ю із магістром богослов'я, військовослужбовцем ЗСУ Андрієм Андрушківим у рамках виставки ГОЛОСИ Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

Котлета по-київськи. За лаштунками найганебнішої промови президента Буша

Сьогодні багато хто справедливо обурюється ідіотським меню на честь початку російського головування в Радбезі ООН. Саме це головування означає остаточний колапс світової безпекової архітектури. Раду Безпеки ООН очолює агресор. Тому котлета по-київськи у тому меню асоціюється із промовою, яку виголосив президент США Джордж Буш 1 серпня 1991 року у Верховній Раді України.