Megogo запустив аудіосеріал «Куренівка: історія київського потопу»

Проєкт складається із 6 епізодів, кожен з яких розповідатиме деталі найбільшої техногенної катастрофи в історії Києва.

На медіасервісі MEGOGO з'явився перший аудіосеріал "Куренівка: історія київського потопу", присвячений 60-й річниці трагедії. 

Аудіосеріал створено у документально-художньому жанрі. Вперше в Україні до виробництва аудіопроєкту залучено кінорежисера та акторський склад.

"Наш перший аудіосеріал присвячений Куренівській трагедії. Про цю подію багато чули, але мало хто знає деталі. У аудіосеріалі ми відновили події 1961 року і розповіли історію людських доль.

Що стосується саме формату аудіосеріалу – це, по суті, наративний подкаст. В основі – повноцінна історія, документальна або художня, з детально пропрацюваним сюжетом, персонажами і подіями. У наших аудіосеріалів є режисери та акторський склад. Історії розділені на короткі серії, аби зручніше було слухати на ходу і не доводилося переривати розповідь на півслові, руйнуючи при цьому всю магію історії.

Такий формат не новий у світі. Величезна кількість художніх і документальних наративних подкастів створюється зараз провідними світовими студіями. Але в Україні саме такий формат представлений вперше", – розповідає Іван Шестаков, директор зі стратегічного розвитку MEGOGO.

Робота над аудіосеріалом "Куренівка: історія київського потопу" тривала близько 3 місяців. Команда проєкту спілкувалась із очевидцями аварії, опрацьовувала матеріали трагедії. До роботи також було запрошено експертів, які досліджують історію України.

Режисер та сценарист аудіосеріалу про Куренівську трагедію – Корній Грицюк, звукорежисери – Василь Явтушенко та Ася Федоськіна. Серед акторів: Римма Зюбіна, Андрій Куликов, Денис Шацький та інші. Наукові експерти: Віктор Крупина, кандидат історичних наук, старший науковий співробітник Інституту історії України Національної академії наук України; Оксана Довгополова, докторка філософських наук, професорка Одеського національного університету; Казимир Брамський, інженер, історик електричного транспорту Києва, ветеран праці; Кирило Степанець, дослідник Києва.

Прослуховування аудіосеріалів, як і подкастів, абсолютно безкоштовне та доступно у розділі "Аудіо" додатку MEGOGO на смартфонах на базі iOS та Android, в автомобілях із аудіосистемою Android Auto та Appe CarPlay.

 

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.

Світозар Драгоманов. Боротьба за добре ім’я батька під прискіпливим стеженням НКВС

Стеження тривали упродовж трьох років і завершилися викликом на початку 1938 року до управління нквс. Але найбільші побоювання Світозара Драгоманова не справдилися. Його не заарештували. В обмін на свободу запропонували стати секретним співробітником. Під диктовку чекістів одразу ж змусили написати підписку. Але агент "Відданий" виявився не настільки відданим, як того хотіли чекісти.

На Афоні були врятовані 200 старовинних книжок з українського козацького скиту Чорний Вир: Сергій Шумило отримав рідкісну можливість їх дослідити

"Колись ці примірники Острозької Біблії були частиною бібліотеки українського козацького скиту Чорний Вир, який за допомогою ченців пощастило виявити на Афоні. Цей скит вже давно, на жаль, стоїть пусткою, покинутий людьми. Проте його бібліотека зберіглася. Вона складається приблизно з 200 українських стародруків XVI — XVIII століть".