Megogo запустив аудіосеріал «Куренівка: історія київського потопу»

Проєкт складається із 6 епізодів, кожен з яких розповідатиме деталі найбільшої техногенної катастрофи в історії Києва.

На медіасервісі MEGOGO з'явився перший аудіосеріал "Куренівка: історія київського потопу", присвячений 60-й річниці трагедії. 

Аудіосеріал створено у документально-художньому жанрі. Вперше в Україні до виробництва аудіопроєкту залучено кінорежисера та акторський склад.

"Наш перший аудіосеріал присвячений Куренівській трагедії. Про цю подію багато чули, але мало хто знає деталі. У аудіосеріалі ми відновили події 1961 року і розповіли історію людських доль.

Що стосується саме формату аудіосеріалу – це, по суті, наративний подкаст. В основі – повноцінна історія, документальна або художня, з детально пропрацюваним сюжетом, персонажами і подіями. У наших аудіосеріалів є режисери та акторський склад. Історії розділені на короткі серії, аби зручніше було слухати на ходу і не доводилося переривати розповідь на півслові, руйнуючи при цьому всю магію історії.

Такий формат не новий у світі. Величезна кількість художніх і документальних наративних подкастів створюється зараз провідними світовими студіями. Але в Україні саме такий формат представлений вперше", – розповідає Іван Шестаков, директор зі стратегічного розвитку MEGOGO.

Робота над аудіосеріалом "Куренівка: історія київського потопу" тривала близько 3 місяців. Команда проєкту спілкувалась із очевидцями аварії, опрацьовувала матеріали трагедії. До роботи також було запрошено експертів, які досліджують історію України.

Режисер та сценарист аудіосеріалу про Куренівську трагедію – Корній Грицюк, звукорежисери – Василь Явтушенко та Ася Федоськіна. Серед акторів: Римма Зюбіна, Андрій Куликов, Денис Шацький та інші. Наукові експерти: Віктор Крупина, кандидат історичних наук, старший науковий співробітник Інституту історії України Національної академії наук України; Оксана Довгополова, докторка філософських наук, професорка Одеського національного університету; Казимир Брамський, інженер, історик електричного транспорту Києва, ветеран праці; Кирило Степанець, дослідник Києва.

Прослуховування аудіосеріалів, як і подкастів, абсолютно безкоштовне та доступно у розділі "Аудіо" додатку MEGOGO на смартфонах на базі iOS та Android, в автомобілях із аудіосистемою Android Auto та Appe CarPlay.

 

Ігор Калинець: «Для мене поезія мала бути загадкою, яку слід відгадати, розшифрувати"

Іноді мене запитують, чи я шкодую, що моє життя так склалося. Мені здається, що ні. Не мало б воно тоді смислу, якби я не перейшов через те все, якби не було тих 60-х, ув’язнення у 70-ті, того піднесення національного — всі ті події допомогли мені відчути, що я щось значу, що я щось зробив, що я комусь потрібен власне таким, яким я є в даний момент. Мені здається, що то і є сенс мого життя.

Петро Франко. Таємниці життя і смерті

28 червня 1890 року народився наймолодший із трьох синів Івана Франка – Петро. В історію визвольної боротьби він увійшов як один із засновників української скаутської організації "Пласт", хоробрий старшина Легіону Українських січових стрільців, командант летунського відділу Української Галицької армії. Для сталінського ж режиму він став небезпечним ворогом народу, якого ліквідували, ймовірно, у перші дні німецько-радянської війни.

Напади Бурундая та їхні наслідки. Уривок із книги "Король Руси Данило Романович" Даріуша Домбровського

Данило Романович, перший король Руси, – одна з головних постатей історії України. Подолавши численних внутрішніх та зовнішніх ворогів, Данило утвердився як один із найвпливовіших володарів Центрально-Східної Європи. Книжка Даріуша Домбровського – найповніша сьогодні біографія Данила Романовича. Ґрунтуючись на багатьох джерелах, автор не лише докладно реконструює життєвий шлях цього видатного державця, а й переконливо вписує його постать у європейський політичний ландшафт.

Суд над дітьми. Ольга Попадин – про молодь ОУН, два арешти і розстріл друзів

17-річна гімназистка зі Львова Ольга Попадин була однією з підсудних на "Процесі 59-ти". Енкаведисти не робили жодних пільг неповнолітнім — лупцювали, знущалися. Про це пані Ольга розповідала в інтерв'ю "Локальній історії". З її спогадів, показова розправа обернулася на протест — молоді арештанти під час суду заманіфестували несприйняття окупаційної влади, а оголошення вироку зустріли виконанням українського гімну.