У Львові відтворять 3D моделі втрачених пам’яток

Влітку львів'яни і туристи зможуть оглянути в натуральну величину Високий і Низький замки та ренесансну синагогу

Про це повідомляє Zaxid.net.

 

Львівські фахівці працюють на створенням нового виду туризму — інтерактивний туризм. Команда Chameleon Age відтворює 3D моделі втрачених пам'яток Львова. Зокрема, вже показали вигляд Високого замку у XVI ст. У розробці – моделі Низького замку, синагоги "Золота Роза", Краківської та Галицької міських брам, попередньої ренесансної Ратуші.

Усі відтворені моделі будуть доступні у мобільному додатку. Їх можна буде оглянути з будь-якого місця за допомогою камери телефону.

Окрім того, на місці втраченої пам'ятки з інформаційного стенду можна буде відсканувати QR-код і, навівши камеру мобільного на руїну, побачити втрачену пам'ятку у реальному розмірі. Також у додатку буде доступний багатомовний аудіогід і можна буде зробити селфі на фоні неіснуючої споруди.

Микола Глущенко. «Художник» за фахом і оперативним псевдонімом розвідки

17 вересня відзначається 120-річчя від дня народження художника Миколи Глущенка. Його життя було сповнене багатьох феєричних подій, несподіваних драматичних поворотів долі і численних загадок. Окремі епізоди з його біографії породили низку легенд, які й досі бентежать уяву численних поціновувачів, мистецтвознавців, кінематографістів, письменників. Розсекречені, досі невідомі документи із Галузевого державного архіву Служби зовнішньої розвідки України дають змогу розставити певні акценти у всьому цьому і пролити світло на утаємничені сторінки життя митця.

Лем. Життя не з цієї землі

«Лем. Життя не з цієї землі» — це не лише біографія Станіслава Лема, а й драматична й чесна розповідь про складну історію Центрально-Східної Європи, у якій одне з чільних місць посідає Львів першої половини ХХ століття.

Дослідження демографічних втрат унаслідок Голодомору як злочин?

В історії України було немало трагічних подій, але саме Голодомор 1932—1933 рр. залишається предметом гарячих дискусій та обговорень. І стосується це не стільки сутнісної характеристики Голодомору як геноциду Українського народу, що вже визнано в Україні на законодавчому рівні, скільки полеміки стосовно кількості втрат унаслідок Голодомору і намагання окремих істориків та юристів нав’язати саме число втрат у 7—10, а тепер вже 10—12 мільйонів як незаперечну істину, що не підлягає обговоренню.

Митці і КҐБ: скелети у шафі художника Миколи Глущенка

Попри «білий» бекграунд та декаду богемного життя в Парижі, Художнику вдалося побудувати успішну кар’єру у Радянському Союзі. Його не репресували після повернення з-за кордону у тридцятих, як-то часто відбувалося з іншими поверненцями. Натомість Глущенка часто відправляли в закордонні відрядження, він вільно зустрічався з іноземцями, які приїжджали до країни Рад, супроводжував дипломатичні візити, спокійно надсилав листи за межі СРСР та отримував посилки з іноземними книгами.