Вийшов трейлер документального фільму "Депортація 44-46"

Фільм присвячений примусовому виселенню понад 480 тисяч українців із територій, які розташовані в сучасній південно-східній Польщі: Холмщина, Надсяння, Підляшшя та Лемківщина

Про це йдеться у повідомленні Держкіно.

Картина структурно поділена на 4 частини, відповідно до кількості етапів депортації. Кожна із частин містить історичні факти про період 1944-1946 років – із документами, картами, фото, газетами та хронікою. Синхронно з історичною документальною оповіддю розгортається ігровий сюжет із допитом "переселенки" в кабінеті КДБ через 20 років після закінчення депортації, за звинуваченням у розповсюдженні неправдивої інформації про примусову сутність переселення.

Кінопроєкт цієї стрічки з робочою назвою "Переселення 44-46" став одним із переможців Дванадцятого конкурсного відбору Держкіно. Режисером-постановником фільму є Олеся Моргунець-Ісаєнко, автор сценарію – Тарас Лазер, оператор-постановник – Євгеній Кирей, продюсер – Артем Денисов(кінокомпанія "УМ-ГРУП").

Реліз картини планується восени 2021 року.

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.