Вийшов трейлер документального фільму "Депортація 44-46"

Фільм присвячений примусовому виселенню понад 480 тисяч українців із територій, які розташовані в сучасній південно-східній Польщі: Холмщина, Надсяння, Підляшшя та Лемківщина

Про це йдеться у повідомленні Держкіно.

Картина структурно поділена на 4 частини, відповідно до кількості етапів депортації. Кожна із частин містить історичні факти про період 1944-1946 років – із документами, картами, фото, газетами та хронікою. Синхронно з історичною документальною оповіддю розгортається ігровий сюжет із допитом "переселенки" в кабінеті КДБ через 20 років після закінчення депортації, за звинуваченням у розповсюдженні неправдивої інформації про примусову сутність переселення.

Кінопроєкт цієї стрічки з робочою назвою "Переселення 44-46" став одним із переможців Дванадцятого конкурсного відбору Держкіно. Режисером-постановником фільму є Олеся Моргунець-Ісаєнко, автор сценарію – Тарас Лазер, оператор-постановник – Євгеній Кирей, продюсер – Артем Денисов(кінокомпанія "УМ-ГРУП").

Реліз картини планується восени 2021 року.

"Остаточне розв’язання". Уривок із книги Тімоті Снайдера "Криваві землі. Європа між Гітлером і Сталіним"

Наприкінці серпня у колаборації видавництв "Човен" та "Локальна історія" вийде друком українською книжка-бестселер американського історика Тімоті Снайдера "Криваві землі. Європа між Гітлером і Сталіним" – досконала деконструкція природи двох споріднених тоталітарних режимів: нацистської Німеччини та сталінського СРСР, трансформованого в сучасну фашистську росію.

Замостя-1920: як українці та поляки разом рятували Європу від росіян

Події 1920 року, коли українські та польські війська пліч-о-пліч зупинили більшовицьку навалу біля Замостя, стали яскравим прикладом успішної спільної боротьби двох народів за свободу і незалежність. У центрі цих подій постає постать генерала Марка Безручка — українського командира, який довів, що відданість Батьківщині та військовий талант можуть змінювати хід історії. Шоста Січова стрілецька дивізія Армії УНР під командуванням Марка Безручка зірвала плани червоних прорватися в Польщу та понести "світову революцію" до Європи

«Зараз формується "жива пам’ять"», - Роза Тапанова

Інтерв’ю з генеральною директоркою Національного історико-меморіального заповідника «Бабин Яр» Розою Тапановою для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.

Як звільняли Харків у серпні 1943-го

Німці атакували на світанку 29 серпня 1943-го позиції 69-ї армії. До вечора стало очевидно, що це відволікаючий маневр для забезпечення відступу військ із Харкова та його передмість. Вже до вечора цього дня, не зустрічаючи значного опору, були звільнені Люботин, Гіївка, Березове, Південний, Пісочин, Нова Баварія, станція Основа, Високий. Саме цей день і треба вважати датою визволення Харкова.