У Музеї науки відкрили інтерактивну виставку до 25-річчя станції «Академік Вернадський»

У столичному Музеї науки відкрилася інтерактивна фотовиставка до 25-річчя передачі Україні британської антарктичної станції «Фарадей», що нині носить ім’я "Академік Вернадський".

У відкритті експозиції "Від "Фарадея" до "Вернадського" взяли участь представники уряду, Національного антарктичного наукового центру, полярники з майбутньої та перших українських антарктичних експедицій, повідомляє кореспондент Укрінформу.

 
Євген Дикий із книгою "Справа Василя Стуса"

"Рівно 25 років тому на карті світу з'явилася українська антарктична станція "Академік Вернадський". Для вітчизняної науки відкрилося вікно унікальних можливостей", – сказав на відкритті виставки директор Національного антарктичного наукового центру Євген Дикий.

Міністр освіти та науки Сергій Шкарлет, який також був присутній на виставці, у свою чергу, нагадав, що у 2018 році почалася модернізація станції, і він сподівається, що це оновлення допоможе продовжити ресурс її діяльності ще на 20-25 років. Він запевнив, що МОН сприятиме виділенню державних коштів на подальшу модернізацію та розвиток української антарктичної станції.

На виставці представлені 20 унікальних фото про життя і дослідження українських учених в Антарктиді, 3D-фотозону, відео про природу Антарктиди та полярні артефакти. Більшість світлин, що експонуються, надані учасниками українських експедицій.

Виставка працюватиме в Музеї науки з 6 лютого по 21 березня.


Українська антарктична станція "Академік Вернадський" до 1996 року належала Великій Британії та носила ім'я Фарадея. 6 лютого 1996 р. на станції було урочисто спущено британський прапор та натомість піднято Державний прапор України. Українську станцію назвали на честь видатного вченого, засновника вчення про біосферу та ноосферу, першого президента Академії наук України (1918 р.) Володимира Вернадського.

На о. Галіндез українські вчені ведуть дослідження, обумовлені Меморандумом про передачу станції "Фарадей" Україні. Зокрема, тривають неперервні, започатковані британцями ще в 1947 році метеоспостереження. За 25 років 25 українських експедицій досліджували в Антарктиді зміни клімату, магнітне поле Землі, "озонову діру", динаміку популяцій пінгвінів, пристосування живих організмів до екстремальних полярних умов і т.д.

На станції під час зміни експедицій може працювати до 24 осіб, а штат зимівників зазвичай становить 12 осіб. Науково-дослідний комплекс станції дозволяє здійснювати на сучасному рівні комплексний моніторинг параметрів навколишнього середовища в Антарктиці на всіх рівнях геосфер – від тектоносфери до геокосмосу.

Наразі "Академік Вернадський" – єдина українська антарктична станція.

Загалом лише 30 країн мають свої цілорічні станції в Антарктиді. Для України, окрім престижу на світовій арені, це також велике "вікно можливостей": наші науковці мають змогу долучатися до дослідження проблем планетарного масштабу.

ХХVI Українська антарктична експедиція вирушить на дослідження в березні.

Ігор Калинець: «Для мене поезія мала бути загадкою, яку слід відгадати, розшифрувати"

Іноді мене запитують, чи я шкодую, що моє життя так склалося. Мені здається, що ні. Не мало б воно тоді смислу, якби я не перейшов через те все, якби не було тих 60-х, ув’язнення у 70-ті, того піднесення національного — всі ті події допомогли мені відчути, що я щось значу, що я щось зробив, що я комусь потрібен власне таким, яким я є в даний момент. Мені здається, що то і є сенс мого життя.

Петро Франко. Таємниці життя і смерті

28 червня 1890 року народився наймолодший із трьох синів Івана Франка – Петро. В історію визвольної боротьби він увійшов як один із засновників української скаутської організації "Пласт", хоробрий старшина Легіону Українських січових стрільців, командант летунського відділу Української Галицької армії. Для сталінського ж режиму він став небезпечним ворогом народу, якого ліквідували, ймовірно, у перші дні німецько-радянської війни.

Напади Бурундая та їхні наслідки. Уривок із книги "Король Руси Данило Романович" Даріуша Домбровського

Данило Романович, перший король Руси, – одна з головних постатей історії України. Подолавши численних внутрішніх та зовнішніх ворогів, Данило утвердився як один із найвпливовіших володарів Центрально-Східної Європи. Книжка Даріуша Домбровського – найповніша сьогодні біографія Данила Романовича. Ґрунтуючись на багатьох джерелах, автор не лише докладно реконструює життєвий шлях цього видатного державця, а й переконливо вписує його постать у європейський політичний ландшафт.

Суд над дітьми. Ольга Попадин – про молодь ОУН, два арешти і розстріл друзів

17-річна гімназистка зі Львова Ольга Попадин була однією з підсудних на "Процесі 59-ти". Енкаведисти не робили жодних пільг неповнолітнім — лупцювали, знущалися. Про це пані Ольга розповідала в інтерв'ю "Локальній історії". З її спогадів, показова розправа обернулася на протест — молоді арештанти під час суду заманіфестували несприйняття окупаційної влади, а оголошення вироку зустріли виконанням українського гімну.