У Музеї науки відкрили інтерактивну виставку до 25-річчя станції «Академік Вернадський»

У столичному Музеї науки відкрилася інтерактивна фотовиставка до 25-річчя передачі Україні британської антарктичної станції «Фарадей», що нині носить ім’я "Академік Вернадський".

У відкритті експозиції "Від "Фарадея" до "Вернадського" взяли участь представники уряду, Національного антарктичного наукового центру, полярники з майбутньої та перших українських антарктичних експедицій, повідомляє кореспондент Укрінформу.

 
Євген Дикий із книгою "Справа Василя Стуса"

"Рівно 25 років тому на карті світу з'явилася українська антарктична станція "Академік Вернадський". Для вітчизняної науки відкрилося вікно унікальних можливостей", – сказав на відкритті виставки директор Національного антарктичного наукового центру Євген Дикий.

Міністр освіти та науки Сергій Шкарлет, який також був присутній на виставці, у свою чергу, нагадав, що у 2018 році почалася модернізація станції, і він сподівається, що це оновлення допоможе продовжити ресурс її діяльності ще на 20-25 років. Він запевнив, що МОН сприятиме виділенню державних коштів на подальшу модернізацію та розвиток української антарктичної станції.

На виставці представлені 20 унікальних фото про життя і дослідження українських учених в Антарктиді, 3D-фотозону, відео про природу Антарктиди та полярні артефакти. Більшість світлин, що експонуються, надані учасниками українських експедицій.

Виставка працюватиме в Музеї науки з 6 лютого по 21 березня.


Українська антарктична станція "Академік Вернадський" до 1996 року належала Великій Британії та носила ім'я Фарадея. 6 лютого 1996 р. на станції було урочисто спущено британський прапор та натомість піднято Державний прапор України. Українську станцію назвали на честь видатного вченого, засновника вчення про біосферу та ноосферу, першого президента Академії наук України (1918 р.) Володимира Вернадського.

На о. Галіндез українські вчені ведуть дослідження, обумовлені Меморандумом про передачу станції "Фарадей" Україні. Зокрема, тривають неперервні, започатковані британцями ще в 1947 році метеоспостереження. За 25 років 25 українських експедицій досліджували в Антарктиді зміни клімату, магнітне поле Землі, "озонову діру", динаміку популяцій пінгвінів, пристосування живих організмів до екстремальних полярних умов і т.д.

На станції під час зміни експедицій може працювати до 24 осіб, а штат зимівників зазвичай становить 12 осіб. Науково-дослідний комплекс станції дозволяє здійснювати на сучасному рівні комплексний моніторинг параметрів навколишнього середовища в Антарктиці на всіх рівнях геосфер – від тектоносфери до геокосмосу.

Наразі "Академік Вернадський" – єдина українська антарктична станція.

Загалом лише 30 країн мають свої цілорічні станції в Антарктиді. Для України, окрім престижу на світовій арені, це також велике "вікно можливостей": наші науковці мають змогу долучатися до дослідження проблем планетарного масштабу.

ХХVI Українська антарктична експедиція вирушить на дослідження в березні.

Світозар Драгоманов. Боротьба за добре ім’я батька під прискіпливим стеженням НКВС

Стеження тривали упродовж трьох років і завершилися викликом на початку 1938 року до управління нквс. Але найбільші побоювання Світозара Драгоманова не справдилися. Його не заарештували. В обмін на свободу запропонували стати секретним співробітником. Під диктовку чекістів одразу ж змусили написати підписку. Але агент "Відданий" виявився не настільки відданим, як того хотіли чекісти.

На Афоні були врятовані 200 старовинних книжок з українського козацького скиту Чорний Вир: Сергій Шумило отримав рідкісну можливість їх дослідити

"Колись ці примірники Острозької Біблії були частиною бібліотеки українського козацького скиту Чорний Вир, який за допомогою ченців пощастило виявити на Афоні. Цей скит вже давно, на жаль, стоїть пусткою, покинутий людьми. Проте його бібліотека зберіглася. Вона складається приблизно з 200 українських стародруків XVI — XVIII століть".

Михайло Воскобійник. Останній Голова Української Національної Ради

22 серпня 1992 року на урочистостях із відзначення першої річниці відновлення незалежності України повноважні представники Державного центру УНР в екзилі склали свої повноваження і передали їх у Києві очільникам відновленої України. Серед них був Голова Української Національної Ради Михайло Воскобійник. На той час в архівних фондах української зовнішньої розвідки лежала ще не розсекречена справа-формуляр на нього під назвою "Елегантний".

Сухомлинський VS Макаренко: остаточне вирішення церковного питання в Павлиші

Ім'ям Василя Сухомлинського названо вулиці та навчальні заклади, його, як педагога і досі шанують не лише в Україні, а навіть у Китаї. Навколо нього сформовано образ гуманіста, "павлиського добротворця", який щиро любив дітей та віддавав їм своє серце. Часом Сухомлинського навіть зараховують до покоління "шістдесятників" у педагогіці, намагаючись створити образ прихованого борця з комуністичною системою.