АНОНС: науковий семінар «Джерела європейської України: розмова про історію з професором Сергієм Плохієм»

Джерела європейської України: чи наша європейська традиція реальна, чи вигадана?

Цього тижня відбудеться міждисциплінарний семінар та презентації книги Сергія Плохія "Magistra Vitae". Про це "Історичній Правді" повідомили у видавництві "Дух і літера".

 

ТЕЗИ виступу Сергія Плохія на тему:

Тяглість традицій:

- частково створюється за рахунок міфологізованої історії (ідеалізація "бабусі Австрії", наприклад);

- частково за рахунок переданої у практиках європейською традиції — вміння самоорганізації, участь у змагальних виборах і т.д.

Участь у спільних політичних та культурних процесах:

- залучення до інститутів станової демократії (Річ Посполита та держави міжвоєнної Європи);

- активна участь у процесах реформації та контрреформації;

- формування модерного українського проєкту під впливом польського та італійського проектів;

- присвоєння та адаптація європейських ідеологічних течій від комунізму до фашизму;

- участь провідних дисидентів у русі прав людини.

Фактори, які сприяли участі у європейських рухах та адаптації західних впливів на українському ґрунті:

- географія (близькість до Центральної Європи);

- формування українського проекту зразу на дві імперії, Центральноєвропейську Габсбургів та Євразійську Романових;

- боротьба за автономію та незалежність у Російській імперії, а згодом Радянському Союзі потребувала моделей, які би протистояли б моделям Санкт-Петербурга та Москви;

- український регіоналізм, викликаний у тому числі, входженням частини земель до центральноєвропейських держав створив умови демократичного розвитку.


Участь беруть:

- Сергій Плохій, український та американський історик, професор української історії в Гарвардському університеті, фахівець з історії Східної Європи;

- Тетяна Ярошенко, президент НаУКМА;

- Наталя Шліхта, завідувачка кафедри історії НаУКМА;

- Оля Гнатюк, історикиня, літературознавиця, перекладачка, професорка Варшавського університету та Києво-Могилянської академії;

- Леонід Фінберг, соціолог, дослідник культури, директор Центру досліджень історії та культури східноєвропейського єврейства, член Виконавчої ради Українського ПЕН-клубу;

- Євген Глібовицький, український політолог, експерт із довготермінових стратегій.


Модерує семінар Костянтин Сігов, директор Центру Європейських гуманітарних досліджень НаУКМА і видавництва "Дух і літера".


Час: 11 лютого, четвер, 18.00


Трансляція буде достопною на сторінці видавництва "Дух і літера" у Facebook.

Маріан Ґолемб’євський "Стер" – речник польсько-українського порозуміння

Маріан Ґолемб’євський – закинутий парашутом з Англії офіцер Армії Крайової / Делегатури Збройних Сил, член поаківської організації "Воля і Незалежність" (WiN), довголітній політичний в’язень та опозиційний активіст, пов’язаний з "Рухом" та ROPCiO. Його життєва історія під час та одразу після Другої світової війни міцно вписалася у складні польсько-українські відносини.

Корсунь. Фрагмент із книжки "Невиграна війна" Івана Гаврилюка

Жовті Води, Корсунь, Пилявці, Збараж, Зборів — ці назви глибоко вкоренилися в національну пам’ять як символи козацької військової слави. Однак за блиском цих звитяг ховається парадокс: переможний поступ війська Хмельницького затьмарила прикра поразка під Берестечком, а воєнні успіхи так і не стали тривкими політичними здобутками. Чому ж так трапилось? Відповідь на це запитання історик Іван Гаврилюк шукав не загалом у Хмельничинні, а у воєнному мистецтві очільників Козацької революції.

Від Золотої Слободи до Арлінгтонського національного кладовища. Юрко Коцай - перший олімпійський чемпіон українського походження

У світову історію плавання він увійшов як George Harold Kojac – дворазовий олімпійський чемпіон, рекордсмен світу, лікар і полковник Військово-повітряних сил США. Проте за американізованим прізвищем Kojac стояла українська родина Коцаїв із невеликого подільського села Золота Слобода. Історія цієї родини пояснює не лише спортивні успіхи Юрка Коцая, а й життєві принципи, які визначили весь його подальший шлях.

Юрій Бойко-Блохін і його сповнений випробувань шлях до утвердження української нації

Матеріали оперативної розробки за кордоном видатного українського вченого, громадсько-політичного діяча й теоретика українського націоналізму Юрія Бойка-Блохіна дають змогу зрозуміти, чому органи мдб / кдб срср так прискіпливо займалися саме науковцями – істориками, мовознавцями, літературознавцями, археологами. Їхні дослідження витоків української нації, державності, мови, культури неабияк ставали на заваді імперським планам кремлівського керівництва, яке переписувало історію на свій лад.