У Празі до 150-річчя Лесі Українки відкрили виставку

У Празі біля приміщення посольства України до ювілею Лесі Українки відкрили чеськомовну інформаційну виставку «Лесі Українці – 150», яка знайомить з основними фактами біографії письменниці.

Про це повідомило Посольство України у Чеській Республіці.

 

Зауважується, що виставка детальніше зупиняється на зв'язках письменниці з Прагою та з Кримом, дозволяє прочитати принаймні невеликі уривки з поезії авторки в чеському перекладі.

У ній використано фотознімки, люб'язно надані Музеєм видатних діячів української культури в Києві, та розвідки дослідників Світлани Кочерги та Богдана Зілинського про празькі моменти з життя письменниці та її родини.

"З огляду на суворі епідеміологічні обмеження, які діють у країні, відкриття відбулося без участі гостей. Проте експозиція доступна для перегляду цілодобово для всіх перехожих та охочих відвідати експозицію наживо", – йдеться в повідомленні.

"Остаточне розв’язання". Уривок із книги Тімоті Снайдера "Криваві землі. Європа між Гітлером і Сталіним"

Наприкінці серпня у колаборації видавництв "Човен" та "Локальна історія" вийде друком українською книжка-бестселер американського історика Тімоті Снайдера "Криваві землі. Європа між Гітлером і Сталіним" – досконала деконструкція природи двох споріднених тоталітарних режимів: нацистської Німеччини та сталінського СРСР, трансформованого в сучасну фашистську росію.

Замостя-1920: як українці та поляки разом рятували Європу від росіян

Події 1920 року, коли українські та польські війська пліч-о-пліч зупинили більшовицьку навалу біля Замостя, стали яскравим прикладом успішної спільної боротьби двох народів за свободу і незалежність. У центрі цих подій постає постать генерала Марка Безручка — українського командира, який довів, що відданість Батьківщині та військовий талант можуть змінювати хід історії. Шоста Січова стрілецька дивізія Армії УНР під командуванням Марка Безручка зірвала плани червоних прорватися в Польщу та понести "світову революцію" до Європи

«Зараз формується "жива пам’ять"», - Роза Тапанова

Інтерв’ю з генеральною директоркою Національного історико-меморіального заповідника «Бабин Яр» Розою Тапановою для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.

Як звільняли Харків у серпні 1943-го

Німці атакували на світанку 29 серпня 1943-го позиції 69-ї армії. До вечора стало очевидно, що це відволікаючий маневр для забезпечення відступу військ із Харкова та його передмість. Вже до вечора цього дня, не зустрічаючи значного опору, були звільнені Люботин, Гіївка, Березове, Південний, Пісочин, Нова Баварія, станція Основа, Високий. Саме цей день і треба вважати датою визволення Харкова.