У Києві презентували книгу «Волонтери: сила небайдужих»

У Києві відбулася презентація книги працівниці Українського інституту національної пам'яті Наталки Позняк-Хоменко "Волонтери: сила небайдужих".

Як повідомляє кореспондент Укрінформу, до видання увійшли історії, які репрезентують різні аспекти волонтерської діяльності, пов'язані з конфліктом на Донбасі.

 

"Книжка про надзвичайні речі, які відбувалися з нами починаючи з 2014 року, а може, і раніше, і про надзвичайних людей, які робили ці речі... В книжку увійшло 28 історій, але це лише невеличка частина всього того огрому, який розпочався у 2014 році і досі триває – може, не в таких масштабах, як було раніше.

Але зараз у волонтерстві лишися найстійкіші, для кого це стало сенсом життя і які просто не уявляють, як може бути інакше", - розповіла авторка книги.

Вона зазначила, що волонтерство у 2014 році стало одним з дієвих факторів спротиву російській агресії.

"14 березня перші люди з Майдану пішли спочатку на полігон, а потім на війну. І далі вже були хвилі мобілізації . Знову ж таки, люди абсолютно мирних професій мали стати воїнами за дуже короткий час.

І саме волонтери допомогли їм стати воїнами. Не лише тому, що вони їх одягли, нагодували і забезпечили всім тим, з чим можна воювати. А в першу чергу тому, що вони дали їм сенс. Сенс того, за що вони воюють", - переконана Позняк-Хоменко.

Книга "Волонтери: сила небайдужих" стала продовженням серії видань Українського інституту національної пам'яті, розпочатої книгами "Дівчата зрізають коси" та "Капелани. На службі Богу й Україні".

Биківнянський меморіал: пам'ять про вбитих заради живих

30 квітня 1995 року громадський діяч, один із фундаторів Українського товариства "Меморіал", багаторічний дослідник Биківні Микола Лисенко занотував у своєму щоденнику: "30-го, в неділю, відбулося відкриття Меморіального комплексу на Биківнянських могилах. Це за поданням т-ва "Меморіал" та інституту історії України. Відкривав Київський мер А. Косаківський, але людей було небагато. Ми були там усією родиною з 9 до 13 год."

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.