У Житомирі взяли під варту чоловіка, який пошкодив пам’ятник Небесній Сотні

У Житомирі взяли під варту місцевого жителя, який пошкодив пам’ятник Героям Небесної Сотні в центрі міста.

Про це у Фейсбуці повідомляє Житомирська обласна прокуратура.

 

"Богунським районним судом підозрюваному застосовано тримання під вартою строком на 60 діб, про що видано відповідну ухвалу", - йдеться у повідомленні.

Чоловіку інкриміновано скоєння злочину за ч. 2 ст. 297 Кримінального кодексу України (Наруга над могилою, іншим місцем поховання або над тілом померлого).


Нагадуємо, що у Житомирі в ніч із 14 на 15 березня пошкодили пам'ятник Героям Небесної Сотні. Ввечері 15 березня поліція затримала підозрюваного. Ним виявився місцевий житель 1979 року народження.

За інформацією слідства, місцевий житель на майдані ім. Сергія Корольова підійшов до архітектурно-художньої композиції "Герої не вмирають", взяв бруківку, яка є частиною композиції, та вдарив нею по пам'ятнику, що призвело до його руйнування.

Микола Глущенко. «Художник» за фахом і оперативним псевдонімом розвідки

17 вересня відзначається 120-річчя від дня народження художника Миколи Глущенка. Його життя було сповнене багатьох феєричних подій, несподіваних драматичних поворотів долі і численних загадок. Окремі епізоди з його біографії породили низку легенд, які й досі бентежать уяву численних поціновувачів, мистецтвознавців, кінематографістів, письменників. Розсекречені, досі невідомі документи із Галузевого державного архіву Служби зовнішньої розвідки України дають змогу розставити певні акценти у всьому цьому і пролити світло на утаємничені сторінки життя митця.

Лем. Життя не з цієї землі

«Лем. Життя не з цієї землі» — це не лише біографія Станіслава Лема, а й драматична й чесна розповідь про складну історію Центрально-Східної Європи, у якій одне з чільних місць посідає Львів першої половини ХХ століття.

Дослідження демографічних втрат унаслідок Голодомору як злочин?

В історії України було немало трагічних подій, але саме Голодомор 1932—1933 рр. залишається предметом гарячих дискусій та обговорень. І стосується це не стільки сутнісної характеристики Голодомору як геноциду Українського народу, що вже визнано в Україні на законодавчому рівні, скільки полеміки стосовно кількості втрат унаслідок Голодомору і намагання окремих істориків та юристів нав’язати саме число втрат у 7—10, а тепер вже 10—12 мільйонів як незаперечну істину, що не підлягає обговоренню.

Митці і КҐБ: скелети у шафі художника Миколи Глущенка

Попри «білий» бекграунд та декаду богемного життя в Парижі, Художнику вдалося побудувати успішну кар’єру у Радянському Союзі. Його не репресували після повернення з-за кордону у тридцятих, як-то часто відбувалося з іншими поверненцями. Натомість Глущенка часто відправляли в закордонні відрядження, він вільно зустрічався з іноземцями, які приїжджали до країни Рад, супроводжував дипломатичні візити, спокійно надсилав листи за межі СРСР та отримував посилки з іноземними книгами.