У львівській бібліотеці знайшли старовинний рукопис ХVII століття

Професор Прикарпатського університету Микола Кугутяк разом з науковцями зі Львова знайшли рукописну копію Києво-Печерського патерика, виконану ієремонахом Скиту Манявського Ігнатієм і датовану 17 століттям.

Як передає кореспондент Укрінформу, про це повідомив ректор Прикарпатського національного університету Ігор Цепенда.

 

"Декан факультету історії, політології і міжнародних відносин, доктор історичних наук, професор Прикарпатського університету Микола Кугутяк разом із колегами-істориками у архівах Наукової бібліотеки Львівського національного університету імені Івана Франка знайшов рукописну копію Києво-Печерського патерика (ХІІІ ст.), виконану ієремонахом Скиту Манявського Ігнатієм і датовану 1619 роком", - повідомив Цепенда.

Він назвав цю знахідку "справжньою сенсацією" і пообіцяв найближчим часом представити її в університеті.

"Вважаю, той факт, що цю пам'ятку було врешті виявлено після майже 10 років пошуку, не випадковістю, а закономірним успіхом дослідників, які понад 16 років займаються глибинним дослідженням культурно-просвітницької діяльності сакральних осередків України доби пізнього середньовіччя і нового часу", - зазначив Цепенда.

Він переконаний, що вивчення знахідки спонукатиме до проведення нових наукових досліджень, які допоможуть у вивченні духовних святинь України.

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.