Пам’яті Мірка Пилишенка
Він прожив складне життя, та все його життя було пов’язане з Україною. Я набирав його на домашній телефон у Рочестері і він завжди дивувався, як я вгадую, коли саме він вдома. Він принципово не хотів собі мобільного.
...
Він – Володимир Пилишенко, та друзі кликали його - "Мірко".
Три року тому на одній із зустрічей у Рочестері, під час нашого візиту до Америки до мене підійшов Мірко.
Тоді я ще уявлення не мав, хто ця людина.
Він запитав, чи маю я 15 хвилин… запросив до себе. Я навіть не присів у його хаті, він показував кімнати повні книг від підлоги до стелі.
Єдина кімната, що вирізнялась – кімната дружини Ірми. У кімнаті стояло піаніно і на ньому мереживні серветки й фарфоровий сервіз, що вказували на вишуканий смак господині.
...
Книги почав збирати ще батько Мірка, син наслідував справу й збирав книжки упродовж усього життя.
Народився він на Волині у 1934 році.
Батько був учасником визвольних змагань, свідомим українцем із Немирова.
Мама – з Ковельщини.
Під час війни його родина потрапила до Кракова, далі Словаччина та Німеччина, а 1949 року до США – в місто Рочестер.
Виховав українками двох доньок Орисю та Катю. Про своє життя він казав, що жити було важко, але книжка була завжди у пошані… що має душу бібліотекаря.
Архітектор.
Професор.
Графіст.
Він захоплювався Дмитром Яворницьким та історією Дніпра ще задовго до нашого знайомства.
...
У 2018 під час нашої першої зустрічі Мірко вирішив передати унікальну колекцію нашому місту.
А це 15 000 книг та журналів.
Серед яких багато літератури про УПА.
Зараз у Дніпрі близько 6 000 примірників, решта у коробках готується на відправку з Америки.
Він особисто приїжджав до Дніпра, щоб обрати місце розташування Бібліотеки української діаспори.
Вдруге, щоб особисто відкрити бібліотеку.
У свої 85, маючи купу проблем зі здоров'ям, він був тут зі мною і ми разом відкривали двері у нашу спільну мрію.
Йому було важливо, щоб бібліотека була відкрита для всіх, щоб книги жили з читачами.
...
Друже, при нашій останній зустрічі ти сказав: "Я довірив тобі не половину, а цілу бібліотеку. Коли ти знову будеш балотуватися на посаду міського голови, поставлю за тебе свічку в церкві".
Сьогодні свічку в пам'ять про тебе поставлю вже я...
...
Спи спокійно, дорогий друже.
Кращою пам'яттю про тебе буде відвідання українцями нашої бібліотеки імені сенатора Джона МакКейна.
