У львівській бібліотеці знайшли старовинний рукопис ХVII століття

Професор Прикарпатського університету Микола Кугутяк разом з науковцями зі Львова знайшли рукописну копію Києво-Печерського патерика, виконану ієремонахом Скиту Манявського Ігнатієм і датовану 17 століттям.

Як передає кореспондент Укрінформу, про це повідомив ректор Прикарпатського національного університету Ігор Цепенда.

 

"Декан факультету історії, політології і міжнародних відносин, доктор історичних наук, професор Прикарпатського університету Микола Кугутяк разом із колегами-істориками у архівах Наукової бібліотеки Львівського національного університету імені Івана Франка знайшов рукописну копію Києво-Печерського патерика (ХІІІ ст.), виконану ієремонахом Скиту Манявського Ігнатієм і датовану 1619 роком", - повідомив Цепенда.

Він назвав цю знахідку "справжньою сенсацією" і пообіцяв найближчим часом представити її в університеті.

"Вважаю, той факт, що цю пам'ятку було врешті виявлено після майже 10 років пошуку, не випадковістю, а закономірним успіхом дослідників, які понад 16 років займаються глибинним дослідженням культурно-просвітницької діяльності сакральних осередків України доби пізнього середньовіччя і нового часу", - зазначив Цепенда.

Він переконаний, що вивчення знахідки спонукатиме до проведення нових наукових досліджень, які допоможуть у вивченні духовних святинь України.

За ліквідацію Коновальця – трикімнатна квартира і 1000 рублів на меблі

В архівних фондах розвідки знайдено матеріали, які проливають світло на деякі подробиці широкомасштабної операції з ліквідації голови Проводу ОУН Євгена Коновальця, яку 23 травня 1938 року здійснив Павло Судоплатов за прямою вказівкою Йосипа Сталіна. Нові свідчення злочину більшовицького режиму проти українського визвольного руху ґрунтуються на письмових доповідях одного з головних фігурантів справи Василя Хомяка – особливо цінного агента ГПУ/НКВД УСРР, який діяв під псевдонімами "Лебедь" та "82" і якому вдалося впровадити убивцю у близьке оточення лідера українських націоналістів під виглядом свого родича.

Маріан Ґолемб’євський "Стер" – речник польсько-українського порозуміння

Маріан Ґолемб’євський – закинутий парашутом з Англії офіцер Армії Крайової / Делегатури Збройних Сил, член поаківської організації "Воля і Незалежність" (WiN), довголітній політичний в’язень та опозиційний активіст, пов’язаний з "Рухом" та ROPCiO. Його життєва історія під час та одразу після Другої світової війни міцно вписалася у складні польсько-українські відносини.

Корсунь. Фрагмент із книжки "Невиграна війна" Івана Гаврилюка

Жовті Води, Корсунь, Пилявці, Збараж, Зборів — ці назви глибоко вкоренилися в національну пам’ять як символи козацької військової слави. Однак за блиском цих звитяг ховається парадокс: переможний поступ війська Хмельницького затьмарила прикра поразка під Берестечком, а воєнні успіхи так і не стали тривкими політичними здобутками. Чому ж так трапилось? Відповідь на це запитання історик Іван Гаврилюк шукав не загалом у Хмельничинні, а у воєнному мистецтві очільників Козацької революції.

Від Золотої Слободи до Арлінгтонського національного кладовища. Юрко Коцай - перший олімпійський чемпіон українського походження

У світову історію плавання він увійшов як George Harold Kojac – дворазовий олімпійський чемпіон, рекордсмен світу, лікар і полковник Військово-повітряних сил США. Проте за американізованим прізвищем Kojac стояла українська родина Коцаїв із невеликого подільського села Золота Слобода. Історія цієї родини пояснює не лише спортивні успіхи Юрка Коцая, а й життєві принципи, які визначили весь його подальший шлях.