У львівській бібліотеці знайшли старовинний рукопис ХVII століття

Професор Прикарпатського університету Микола Кугутяк разом з науковцями зі Львова знайшли рукописну копію Києво-Печерського патерика, виконану ієремонахом Скиту Манявського Ігнатієм і датовану 17 століттям.

Як передає кореспондент Укрінформу, про це повідомив ректор Прикарпатського національного університету Ігор Цепенда.

 

"Декан факультету історії, політології і міжнародних відносин, доктор історичних наук, професор Прикарпатського університету Микола Кугутяк разом із колегами-істориками у архівах Наукової бібліотеки Львівського національного університету імені Івана Франка знайшов рукописну копію Києво-Печерського патерика (ХІІІ ст.), виконану ієремонахом Скиту Манявського Ігнатієм і датовану 1619 роком", - повідомив Цепенда.

Він назвав цю знахідку "справжньою сенсацією" і пообіцяв найближчим часом представити її в університеті.

"Вважаю, той факт, що цю пам'ятку було врешті виявлено після майже 10 років пошуку, не випадковістю, а закономірним успіхом дослідників, які понад 16 років займаються глибинним дослідженням культурно-просвітницької діяльності сакральних осередків України доби пізнього середньовіччя і нового часу", - зазначив Цепенда.

Він переконаний, що вивчення знахідки спонукатиме до проведення нових наукових досліджень, які допоможуть у вивченні духовних святинь України.

Кава і «Велика депресія»

Навряд чи бідні й голодні люди потребували насамперед кави, але на чашку вони бодай могли сподіватися. Відстоявши довжелезну чергу на доброчинну кухню, людина «отримувала миску кукурудзяної каші, часто без молока й цукру, і кухоль кави». Сільські жителі, втративши свої ферми, ставили на узбіччях намети і трималися на «квасолі і чорній каві». Дороті Дей згадувала, як чоловіки приходили до благодійних пунктів католицького робітничого руху "по одяг, черевики, шкарпетки чи плащ": "Коли у нас нічого не залишалося, ми казали: "Посидьте, випийте кави. Візьміть сендвіч". Кави ми варили дедалі більше".

Як зароджувалася французька плеяда Півдня України

Наприкінці XVIII – початку XIX століття Південь України певною мірою став привабливий для іноземних переселенців. У цей час уряд Російської імперії намагавсяу тому числі освоювати регіон руками західноєвропейців. Не останнє місце у цьому процесі займали французи, які утворили тут потужний конгломерат управлінців, аграріїв, промисловців та інших фахівців. Вони не просто приїхали заробляти гроші на торгівлі або вирощуванні винограду, але й дали поштовх до розвитку окремих галузей економіки, якими сьогодні тут продовжують користуватися (суднобудівництво, виноградарство, вівчарство, тощо).

Буркусь: хто сторожив спокій дому Франка?

Це був не безпородний дворовий собака (хоча і в тім нічого лихого нема, навпаки, не виключено, що й таких тримали Франки, бо принаймні в певний час пес був у них не один, а справжній гуцульський вівчур, полонинський собака, чи, як іще називають, карпатська вівчарка

У секторі «проблем ідеологічної боротьби»: історики та «перебудова»

Нині це Інститут історії України, а тоді слова "Україна" в назві інституту не було. Навіть у цьому в СРСР вбачали небезпеку. Всі спілкувалися російською, лише в одному відділі, де вивчали козаччину, українською. А аспірант Діма Табачник (який потім двічі у Януковича був міністром), ідучи до курилки повз цей відділ, казав: "Цвірінькають там цією українською"