Спецпроект

Школярки передали до Музею відзнаку виконавців Голодомору

Марина та Ірина Шелегеда передали значок «За суцільну колективізацію та ліквідацію куркуля як кляси» до Музею Голодомору

Дізнавшись про Голодомор на уроці історії, школярки продовжили досліджувати тему вдома з батьками. Марина дізналася, що Музей Голодомору шукає експонати 19201930-х років і вирішила знайти сімейні речі, пов'язані з історією Голодомору. Однак вони не збереглися. Тоді батьки запропонували відшукати цінні речі в інтернеті та передати їх до Музею. Так було виявлено нагородний знак "За суцільну колективізацію та ліквідацію куркуля як кляси". Виготовляли та використовували його з другої половини 1920-х років.

 

Таким значком нагороджували більшовицьких активістів, які реалізовували злочинну політику комуністичного тоталітарного режиму, беручи участь в колективізації та розкуркуленні українців. 

"Значок вручали як нагороду за те, що ці люди відбирали худобу та іншу їжу в українців. За такі погані вчинки була якась нагорода…", — сказала Ірина Шелегеда.

Куркулями, цькуючи, називали заможних селян, які вміло організували своє господарство. У 19291930-х рр. до куркулів зараховували всіх, хто опирався колективізації чи планам хлібозаготівель. Сталін особисто проголосив політику "ліквідації куркульства як класу".

"Я почула на уроці про Голодомор і не могла уявити, як таке могло статися: людям було нічого їсти. Мене це дуже вразило і я хочу, аби багато людей про це дізналося. Тато сказав, що якщо про Голодомор знатимуть, то таке більше не станеться з Україною", — розповіла Марина Шелегеда.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.

Міф та апологія Дмитра Яворницького

Дмитра Яворницького вважають чи не найбільш дослідженою постаттю серед українських істориків: за кількістю написаних про нього книжок, статей та знятих фільмів він йде пліч-о-пліч хіба що з Володимиром Антоновичем і Михайлом Грушевським. Парадокс Яворницького полягає в тому, що кількість написаного про нього прямо пропорційна зміфологізованості його життєпису.

Американський спокій під радянську балалайку

Менш ніж за місяць до проголошення незалежності України, 1 серпня 1991 року, президент США Джордж Буш-старший виступив у Верховній Раді УРСР. Промова американського президента відома як "Chicken Kiev Speech", викликала гостру реакцію як у західній пресі, так і в Україні.