Спецпроект

Школярки передали до Музею відзнаку виконавців Голодомору

Марина та Ірина Шелегеда передали значок «За суцільну колективізацію та ліквідацію куркуля як кляси» до Музею Голодомору

Дізнавшись про Голодомор на уроці історії, школярки продовжили досліджувати тему вдома з батьками. Марина дізналася, що Музей Голодомору шукає експонати 19201930-х років і вирішила знайти сімейні речі, пов'язані з історією Голодомору. Однак вони не збереглися. Тоді батьки запропонували відшукати цінні речі в інтернеті та передати їх до Музею. Так було виявлено нагородний знак "За суцільну колективізацію та ліквідацію куркуля як кляси". Виготовляли та використовували його з другої половини 1920-х років.

 

Таким значком нагороджували більшовицьких активістів, які реалізовували злочинну політику комуністичного тоталітарного режиму, беручи участь в колективізації та розкуркуленні українців. 

"Значок вручали як нагороду за те, що ці люди відбирали худобу та іншу їжу в українців. За такі погані вчинки була якась нагорода…", — сказала Ірина Шелегеда.

Куркулями, цькуючи, називали заможних селян, які вміло організували своє господарство. У 19291930-х рр. до куркулів зараховували всіх, хто опирався колективізації чи планам хлібозаготівель. Сталін особисто проголосив політику "ліквідації куркульства як класу".

"Я почула на уроці про Голодомор і не могла уявити, як таке могло статися: людям було нічого їсти. Мене це дуже вразило і я хочу, аби багато людей про це дізналося. Тато сказав, що якщо про Голодомор знатимуть, то таке більше не станеться з Україною", — розповіла Марина Шелегеда.

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.