У Києві на Андріївському узвозі встановили пам'ятник Гоголю

На Андріївському узвозі у Києві невідомі, без жодних, дозволів, обговорень та конкурсів встановили пам'ятник Миколаю Гоголю

Про це повідомляє канал 24 з посиланням на фейсбук-сторінку київського урбаніста Віталія Селика.

 

За словами Віталія Селика, встановлення скульптури на Андріївському узвозі виглядає дивним та нелогічним кроком. А те, що це зробили без обговорення, є продовженням поганої тенденції.

На п'єдесталі є табличка, що вказує про подарунок Києву пам'ятника скульптором Борисом Довганем, але митець помер ще 2 роки тому.

Селик припускає, що до появи пам'ятника може бути причетний Олександр Брей, чий офіс розташований неподалеку. Раніше колекціонер вже відкривав на Андріївському узвозі скандальну скульптуру Олександра Вертинського.

"Остаточне розв’язання". Уривок із книги Тімоті Снайдера "Криваві землі. Європа між Гітлером і Сталіним"

Наприкінці серпня у колаборації видавництв "Човен" та "Локальна історія" вийде друком українською книжка-бестселер американського історика Тімоті Снайдера "Криваві землі. Європа між Гітлером і Сталіним" – досконала деконструкція природи двох споріднених тоталітарних режимів: нацистської Німеччини та сталінського СРСР, трансформованого в сучасну фашистську росію.

Замостя-1920: як українці та поляки разом рятували Європу від росіян

Події 1920 року, коли українські та польські війська пліч-о-пліч зупинили більшовицьку навалу біля Замостя, стали яскравим прикладом успішної спільної боротьби двох народів за свободу і незалежність. У центрі цих подій постає постать генерала Марка Безручка — українського командира, який довів, що відданість Батьківщині та військовий талант можуть змінювати хід історії. Шоста Січова стрілецька дивізія Армії УНР під командуванням Марка Безручка зірвала плани червоних прорватися в Польщу та понести "світову революцію" до Європи

«Зараз формується "жива пам’ять"», - Роза Тапанова

Інтерв’ю з генеральною директоркою Національного історико-меморіального заповідника «Бабин Яр» Розою Тапановою для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.

Як звільняли Харків у серпні 1943-го

Німці атакували на світанку 29 серпня 1943-го позиції 69-ї армії. До вечора стало очевидно, що це відволікаючий маневр для забезпечення відступу військ із Харкова та його передмість. Вже до вечора цього дня, не зустрічаючи значного опору, були звільнені Люботин, Гіївка, Березове, Південний, Пісочин, Нова Баварія, станція Основа, Високий. Саме цей день і треба вважати датою визволення Харкова.