На Хмельниччині знайшли залишки декору зруйнованого костелу

У курортному містечку Сатанів на Хмельниччині під час будівельних робіт знайшли залишки декору зруйнованого костелу Пресвятої Трійці, що був побудований на межі XVI-XVII століть.

Про це кореспонденту Укрінформу розповів журналіст, краєзнавець, дослідник історії Сатанова Дмитро Полюхович.

 

"Вперше інформацію про виявлення різьблених каменів опублікували у соціальних мережах. Їх знайшли під час впорядкування території довкола туристично-інформаційного центру.

Там стояв мур, який посунувся, обвалився і його вирішили по-новому перекласти. Тоді й помітили, що він був зведений із залишків костелу. Знайшли понад 10 фрагментів різних розмірів", - зазначив Полюхович.

За його словами, під час демонтажу муру виявили фрагменти пілястр і карнизів, різьблення яких характерне для межі XVII-XVIII століття. Краєзнавець додав, що елементи декору знайшли біля повороту до місцевого замку.

Полюхович пояснив, що костел Пресвятої Трійці спочатку був дерев'яним, а потім там звели будівлю оборонного типу у готичному стилі. Дата побудови мурованого костелу незрозуміла, адже документи втрачені через татарські набіги. Він акцентує, що швидше за все можна говорити про межу XVI-XVII століть.

У 1936 році костел закрили, а потім розібрали. Будівлю знищили, а на її місці була місцева автоколона, яка зараз перебуває у напівзакинутому стані.

Як зауважує Полюхович, на загадку про зруйнований костел залишився так званий "Петрів камінь", що був основою колони, на якій стояла барокова фігура Благовіщення, яку також знищили.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.

Міф та апологія Дмитра Яворницького

Дмитра Яворницького вважають чи не найбільш дослідженою постаттю серед українських істориків: за кількістю написаних про нього книжок, статей та знятих фільмів він йде пліч-о-пліч хіба що з Володимиром Антоновичем і Михайлом Грушевським. Парадокс Яворницького полягає в тому, що кількість написаного про нього прямо пропорційна зміфологізованості його життєпису.

Американський спокій під радянську балалайку

Менш ніж за місяць до проголошення незалежності України, 1 серпня 1991 року, президент США Джордж Буш-старший виступив у Верховній Раді УРСР. Промова американського президента відома як "Chicken Kiev Speech", викликала гостру реакцію як у західній пресі, так і в Україні.