В Івано-Франківську розробили комп’ютерну гру про Василя Стефаника

В Івано-Франківську в Прикарпатському національному університеті імені Василя Стефаника презентували комп’ютерну гру-вікторину «Шлях Василя Стефаника»

Про це повідомляє кореспондент Укрінформу.

 

"Праця, яку ми розпочали майже місяць тому, нарешті окреслена у віртуальному форматі - навчально-інтелектуальна гра "Шлях Василя Стефаника". Гра призначена для учнів, вчителів, студентів та їх викладачів. Головна мета – популяризація творчості Василя Стефаника", - зазначив професор кафедри української літератури факультету філології, доктор філологічних наук Олександр Солецький під час презентації гри.

Ідея створення гри-вікторини виникла рік тому. Над нею працювали науковці 4-х кафедр Прикарпатського університету. Наразі гру можна використовувати у школі під час вивчення творчості Стефаника, аби перевірити знання учнів. Також вікторина дозволяє людям різного віку перевірити свою обізнаність про життя та епоху Василя Стефаника.

"Унікальна настільна мапа дозволяє нам умовно мандрувати життєвим шляхом Василя Стефаника від його народження до смерті. Умовним персонажем цієї гри є Карпатська рись – символ Прикарпатського університету, в яку перевтілюються учасники комп'ютерної гри і умовно мандрують мапою від початку до кінця. Карпатська рись кожному із гравців задає по 20 запитань. Віртуальна мандрівка відбувається під супровід автентичної покутської музики і переносить усіх в епоху кінця 19 початку 20-го століття", - зауважив Солецький.

Гра-вікторина має кілька категорій. У категоріях "Життєпис" та "Світлина" учасникам треба розпізнати, з ким контактував Василь Стефаник та де перебував за своє життя. У категорії "Слова" необхідно розпізнати діалектне значення слова з конкретного тексту письменника, а у категорії "Почерк" - прочитати рукописну фразу письменника і обрати правильний варіант відповіді.

"Окрема категорія – це "Твори". Треба розгадати зміст новел, або їхніх форм, персонажів його художніх текстів. Ми не намагались охопити всю творчість письменника, а обрали лише 7 художніх текстів…, і в додатку будемо вказувати всім охочим, які саме тексти включені у перелік запитань", - пояснив Солецький.

"Фактично, ми зробили діалогову систему. Замість того, щоб відповідати на нудні питання ми маємо ігровий сценарій", - запевнив доцент кафедри комп'ютерних наук та інформаційних систем факультету математики та інформатики, кандидат технічних наук Віктор Ровінський.

Він стверджує, що грати у вікторину дуже просто. Варто лише отримати від її організаторів необхідний код. Будь-які спроби фальшування з відповідями тут виключені.

Вперше у гру-вікторину зіграють 23 квітня усі школи територіальних громад Прикарпаття, тобто 62 навчальні заклади. Шість переможців отримають призи від розробників вікторини. Попри це науковці Прикарпатського університету мають на меті розширити вікторину, щоб у ігровій формі учні могли перевіряти свої знання про інших українських письменників.

"Остаточне розв’язання". Уривок із книги Тімоті Снайдера "Криваві землі. Європа між Гітлером і Сталіним"

Наприкінці серпня у колаборації видавництв "Човен" та "Локальна історія" вийде друком українською книжка-бестселер американського історика Тімоті Снайдера "Криваві землі. Європа між Гітлером і Сталіним" – досконала деконструкція природи двох споріднених тоталітарних режимів: нацистської Німеччини та сталінського СРСР, трансформованого в сучасну фашистську росію.

Замостя-1920: як українці та поляки разом рятували Європу від росіян

Події 1920 року, коли українські та польські війська пліч-о-пліч зупинили більшовицьку навалу біля Замостя, стали яскравим прикладом успішної спільної боротьби двох народів за свободу і незалежність. У центрі цих подій постає постать генерала Марка Безручка — українського командира, який довів, що відданість Батьківщині та військовий талант можуть змінювати хід історії. Шоста Січова стрілецька дивізія Армії УНР під командуванням Марка Безручка зірвала плани червоних прорватися в Польщу та понести "світову революцію" до Європи

«Зараз формується "жива пам’ять"», - Роза Тапанова

Інтерв’ю з генеральною директоркою Національного історико-меморіального заповідника «Бабин Яр» Розою Тапановою для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.

Як звільняли Харків у серпні 1943-го

Німці атакували на світанку 29 серпня 1943-го позиції 69-ї армії. До вечора стало очевидно, що це відволікаючий маневр для забезпечення відступу військ із Харкова та його передмість. Вже до вечора цього дня, не зустрічаючи значного опору, були звільнені Люботин, Гіївка, Березове, Південний, Пісочин, Нова Баварія, станція Основа, Високий. Саме цей день і треба вважати датою визволення Харкова.