Івано-Франківському музею передали архів СБ ОУН

Івано-Франківський музей визвольної боротьби імені Степана Бандери отримав архівні документи СБ ОУН 1940-х років про допит та страту зрадників.

Про це повідомляє сайт Івано-Франківського міського голови Руслана Марцінківа.

 

"У Музей визвольної боротьби передали низку архівних документів Служби Безпеки ОУН 1940-х років. Більша частина з них – це повідомлення про ліквідацію повстанців та протоколи СБ ОУН про допити та страту зрадників", - йдеться у повідомленні.

Тут зазначають, що 20 документів для музею передав депутат Івано-Франківської міської ради Олег Капустяк, викупивши їх на аукціоні за 4 тис. грн. Архіви містять дані про осіб, які були ліквідовані: імена, місця їх народження, вік, заняття та перелік злочинів.

"Такі документи дозволяють спростувати міфи, наче повстанці без суду і слідства знищували всіх, хто міг бути пов'язаний із радянськими репресивними органами.

Насправді ж повстанці дуже серйозно ставилися до будь-яких повідомлень про співпрацю населення з радянськими органами: проводили слідство, вивчали матеріали справи, і лише за наявності величезного обтяжувального матеріалу, який вказував на причетність до загибелі повстанців, революційним судом ОУН виносилися рішення про усунення такої людини", – запевняє директор Івано-Франківського обласного музею визвольної боротьби імені Степана Бандери, історик Ярослав Коретчук.

На переконання дослідників, документи показують правдиву історію і тому важливо, щоб вони були відкриті для ознайомлення.

Биківня: таємне місце масових поховань жертв сталінського терору

Історія Биківнянських могил — це історія місця масових поховань жертв сталінського терору, яке було приховане від суспільства протягом багатьох років. Биківня — це місце-символ, де були поховані голоси, яких змусили замовкнути. Це не просто могили, це багато людей, кожен із яких міг змінити щось у світі.

Ярослава Музика: зберігачка творів бойчукістів

Підсвідомо відчуваючи небезпеку для заарештованої дружини Ярослави, чоловік Максим Музика сховав твори Михайла Бойчука та його послідовників, що зберігалися вдома, замурувавши роботи між дверима їхньої квартири і суміжнього помешкання сестри. Повернувшись, художниця продовжувала переховувати спадщину Михайла Бойчука, прекрасно розуміючи ступінь ризику.

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.