Івано-Франківському музею передали архів СБ ОУН

Івано-Франківський музей визвольної боротьби імені Степана Бандери отримав архівні документи СБ ОУН 1940-х років про допит та страту зрадників.

Про це повідомляє сайт Івано-Франківського міського голови Руслана Марцінківа.

 

"У Музей визвольної боротьби передали низку архівних документів Служби Безпеки ОУН 1940-х років. Більша частина з них – це повідомлення про ліквідацію повстанців та протоколи СБ ОУН про допити та страту зрадників", - йдеться у повідомленні.

Тут зазначають, що 20 документів для музею передав депутат Івано-Франківської міської ради Олег Капустяк, викупивши їх на аукціоні за 4 тис. грн. Архіви містять дані про осіб, які були ліквідовані: імена, місця їх народження, вік, заняття та перелік злочинів.

"Такі документи дозволяють спростувати міфи, наче повстанці без суду і слідства знищували всіх, хто міг бути пов'язаний із радянськими репресивними органами.

Насправді ж повстанці дуже серйозно ставилися до будь-яких повідомлень про співпрацю населення з радянськими органами: проводили слідство, вивчали матеріали справи, і лише за наявності величезного обтяжувального матеріалу, який вказував на причетність до загибелі повстанців, революційним судом ОУН виносилися рішення про усунення такої людини", – запевняє директор Івано-Франківського обласного музею визвольної боротьби імені Степана Бандери, історик Ярослав Коретчук.

На переконання дослідників, документи показують правдиву історію і тому важливо, щоб вони були відкриті для ознайомлення.

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.