Полтавця, який хотів продати археологічні знахідки, засудили на 3 роки

37-річний житель Полтави намагався продати колекцію скіфських наконечників до Російської Федерації. За це Октябрський райсуд обласного центру засудив чоловіка до 3 років позбавлення волі.

Про це повідомляє Суспільне.

 

На одному із сайтів полтавець розмістив оголошення про продаж скіфських наконечників для стріл. Всього 53 предмети. Покупця він знайшов у Російській Федерації та отримав від нього переказ на суму більше чотирьох тисяч рублів. У відділенні поштового зв'язку на посилці чоловік вказав неправдиві відомості, а саме що у коробці − сувенір.

Поштове відправлення затримали співробітники Управління Служби безпеки України у Полтавській області. А судова експертиза визначила, що вилучені предмети − це археологічна колекція скіфських наконечників для стріл, датовані VII ст. до Р.Х. – IV ст. після Р.Х. І вони належать до культурних цінностей, які не можна пересилати.

Октябрський районний суд засудив чоловіка до 3 років позбавлення волі за закінчений замах на вчинення контрабанди.

«Зараз формується "жива пам’ять"», - Роза Тапанова

Інтерв’ю з генеральною директоркою Національного історико-меморіального заповідника «Бабин Яр» Розою Тапановою для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.

Як звільняли Харків у серпні 1943-го

Німці атакували на світанку 29 серпня 1943-го позиції 69-ї армії. До вечора стало очевидно, що це відволікаючий маневр для забезпечення відступу військ із Харкова та його передмість. Вже до вечора цього дня, не зустрічаючи значного опору, були звільнені Люботин, Гіївка, Березове, Південний, Пісочин, Нова Баварія, станція Основа, Високий. Саме цей день і треба вважати датою визволення Харкова.

Українське державотворення літа 1941-го. Міфи та факти

Сам факт відновлення української влади після тривалої окупації мав суттєвий вплив на свідомість населення. Історик та дисидент, уродженець Волині Валентин Мороз згадував: "Перша половина мого життя була сформована двома прапорами під час проголошення української самостійності в 1941 році. Ці два українські прапори в рідному селі збереглися на ціле життя, давали вогонь витерпіти і перемогти".

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.