На ВДНГ покажуть виставку, де можна буде віртуально потрапити до Чорнобиля

До 35-х роковин Чорнобильської катастрофи у павільйоні ВДНГ відкриють виставку «Чорнобиль. Подорож».

Про це повідомляє пресслужба МКІП.

 

"Мультимедійна виставка "Чорнобиль. Подорож" складається із 7 смислових блоків — від світового контексту карколомного 1986 року до розповіді про саму аварію, від історій людей, долі яких нерозривно пов'язані з подіями 26 квітня 1986-го, до діалогу щодо подальшої долі Чорнобиля, його майбутнього", - йдеться у повідомленні.

Зазначається, що відвідувачі зможуть побачити у павільйоні ВДНГ №1 архівні світлини та відеоматеріали, роботи світових митців, а також знаменитої української художниці Марії Примаченко, що присвячені Чорнобилю.

Гості виставки зможуть віртуально потрапити до Чорнобиля й дослідити його завдяки сучасним VR-технологіям, подивитися, як четвертий енергоблок накривали "Новим сучасним конфайнментом", і як життя поступово, крок за кроком повертається до зони відчуження. Завершує проєкт відео зіркової групи Pink Floyd Marooned, зняте в Прип'яті.

На виставці можна буде дізнатися історії очевидців аварії та людей, чиї долі нерозривно з нею пов'язані, а також записати свої спогади, думки та переживання у відео- або аудіоформаті. Після завершення проєкту його контент буде викладено на цифрову платформу, яка продовжить збирати пам'ять та рефлексії про чорнобильську аварію.

Як повідомляється, 26 квітня відбудеться попереднє відкриття виставки для генерального директора МАГАТЕ Рафаеля Гроссі, президента та преси.

Для відвідувачів виставка "Чорнобиль. Подорож" буде відкрита після скасування жорсткого карантину. Вхід на виставку безкоштовний з дотриманням усіх заходів безпеки, рекомендованих МОЗ.

Проєкт створений з ініціативи Офісу Президента Міністерством захисту довкілля та природних ресурсів України разом із ДАЗВ за підтримки Міністерства культури та інформаційної політики. Концепцію та реалізацію проєкту довірили агенції Gres Todorchuk, куратором став Павло Гудімов, архітектором – Слава Балбек, науковим керівником – Олег Насвіт.

«…Попереду заслін із жінок і дітей»: грецькі антифашисти проти Британії

На початку березня 2014 року російське керівництво скликало пресконференцію, присвячену подіям в Україні. Відповідаючи на запитання про можливість війни з сусідньою державою, Владімір Путін заявив: «Якщо ми ухвалимо таке рішення, то тільки для захисту українських громадян. І нехай спробує будь-хто з числа військовослужбовців стріляти у своїх людей, за якими ми стоятимемо позаду, не попереду, а позаду. Хай вони спробують стріляти у жінок і дітей!». Утім, у застосуванні подібної тактики росіяни не були першими. У Другу світову війну її використовували грецькі антифашисти. Але не проти нацистів, а проти британської армії.

План «Барбаросса». Що думали військові Гітлера?

Хоча було зрозуміло, що однією з головних причин нападу на Радянський Союз було прагнення здобути запаси (передусім нафту), яких бракувало німцям, без відповіді залишалося головне питання: чи мали вони ресурси, щоб здобути ресурси, яких прагнули? Одне слово: чи їхні бажання не перевищували здатність їх задовільнити? Урешті-решт, Гітлер так ніколи й не визнав цього недоліку плану «Барбаросса». Він хотів швидкої війни, щоб отримати доступ до сировини й землі, але сировина, яку він хотів мати найбільше (нафта), була неймовірно далеко.

«Антирадянський» Лифар

Ім’я Лифаря було заборонене на батьківщині протягом довгого часу, а його численні теоретичні праці з історії балету та хореографії не перекладалися російською та не видавалися у СРСР, не дивлячись на високий рівень радянського балету та його популярність як серед партеліти, так і пересічних радянських громадян. Проте йому вдалося (хоча, звісно, він поняття не мав про це) потрапити до секретного радянського видання – «методички» КҐБ 1968 року «Використання можливостей Радянського комітету з культурних зв’язків з співвітчизниками за кордоном у розвідувальній роботі».

Реакція киян на аварію Чорнобильської АЕС та її наслідки

Безпрецедентна техногенна катастрофа, що сталася в ніч на 26 квітня 1986 року на 4-му блоці ЧАЕС надала поштовх для «тектонічних» національних, соціальних та політичних процесів в українському суспільстві. Від початку, потенційна загроза життю та здоров’ю мешканців столичного мегаполісу викликала у них не просто стурбованість і невдоволення, а і, досить, нелояльні до влади закиди. Населення, активно реагувало на подію та її наслідки, а, особливо гостро, в травні того року.