На ВДНГ покажуть виставку, де можна буде віртуально потрапити до Чорнобиля

До 35-х роковин Чорнобильської катастрофи у павільйоні ВДНГ відкриють виставку «Чорнобиль. Подорож».

Про це повідомляє пресслужба МКІП.

 

"Мультимедійна виставка "Чорнобиль. Подорож" складається із 7 смислових блоків — від світового контексту карколомного 1986 року до розповіді про саму аварію, від історій людей, долі яких нерозривно пов'язані з подіями 26 квітня 1986-го, до діалогу щодо подальшої долі Чорнобиля, його майбутнього", - йдеться у повідомленні.

Зазначається, що відвідувачі зможуть побачити у павільйоні ВДНГ №1 архівні світлини та відеоматеріали, роботи світових митців, а також знаменитої української художниці Марії Примаченко, що присвячені Чорнобилю.

Гості виставки зможуть віртуально потрапити до Чорнобиля й дослідити його завдяки сучасним VR-технологіям, подивитися, як четвертий енергоблок накривали "Новим сучасним конфайнментом", і як життя поступово, крок за кроком повертається до зони відчуження. Завершує проєкт відео зіркової групи Pink Floyd Marooned, зняте в Прип'яті.

На виставці можна буде дізнатися історії очевидців аварії та людей, чиї долі нерозривно з нею пов'язані, а також записати свої спогади, думки та переживання у відео- або аудіоформаті. Після завершення проєкту його контент буде викладено на цифрову платформу, яка продовжить збирати пам'ять та рефлексії про чорнобильську аварію.

Як повідомляється, 26 квітня відбудеться попереднє відкриття виставки для генерального директора МАГАТЕ Рафаеля Гроссі, президента та преси.

Для відвідувачів виставка "Чорнобиль. Подорож" буде відкрита після скасування жорсткого карантину. Вхід на виставку безкоштовний з дотриманням усіх заходів безпеки, рекомендованих МОЗ.

Проєкт створений з ініціативи Офісу Президента Міністерством захисту довкілля та природних ресурсів України разом із ДАЗВ за підтримки Міністерства культури та інформаційної політики. Концепцію та реалізацію проєкту довірили агенції Gres Todorchuk, куратором став Павло Гудімов, архітектором – Слава Балбек, науковим керівником – Олег Насвіт.

Майдан. Початок. Cпогади учасників Революції Гідності

"Мустафа написав у Фейсбуці: "Хто сьогодні до півночі готовий вийти на Майдан?..". Цей заклик побачив Володимир Коломієць. Він кинув $600 на рекламу допису, і тому його побачили 100 тисяч користувачів".

Март Ніклус: "Дорогий мій Василю! Не вдалось нам більше з Тобою побачитись…"

Василь Стус мав відбути 10 років примусових робіт та 5 років заслання. Оскільки він помер, не відбувши й половини цього терміну, радянська держава буквально "тримала його під арештом" навіть після смерті. Лише завдяки шаленим зусиллям родин дисидентів та національно свідомих громадян тіло поета і його побратимів вдалося перевезти в Україну

Від радіокерованої яхти до голосу в окупованих Олешках: 10 історій Українського радіо, які вас здивують

16 листопада 1924-го вийшла в ефір перша передача Українського радіо. Відтоді воно встигло пережити зміни державних устроїв, сталінські репресії й радянську цензуру, Другу світову, боротьбу за незалежність та українські революції, реформу Суспільного мовлення. Радіо декілька разів переїжджало з міста в місто, працювало з поїзда, підвалів і бомбосховищ, змінювало техніку й формати, і при цьому продовжує безперервно мовити — доносячи життєво необхідну інформацію до мешканців окупованих Олешок, розважаючи нас під час блекаутів, об'єднуючи навколо мови українців на всіх континентах через Радіодиктант.

Микола Руденко: "Ми стали першою групою, яка відкинула методи підпільної боротьби та виступила на повний голос"

9 листопада 2026-го відзначаємо 50-ту річницю з дня заснування Української Гельсінської групи сприяння виконанню Гельсінських угод – першої правозахисної організації в радянській Україні, яка відіграла історичну роль у боротьбі за права людини та незалежність нашої держави. Поява такої спільноти в умовах жорсткого придушення державою будь-яких проявів інакодумства стала можливою завдяки підписанню керівництвом СРСР Заключного акта Гельсінської наради з питань безпеки та співробітництва в Європі. Радянський Союз пішов на цей крок в обмін на міжнародне визнання своїх післявоєнних кордонів.