Проспекту Бандери бути. Апеляційний суд визнав законним перейменування

У четвер, 22 квітня, Шостий апеляційний адміністративний суд задовольнив апеляційні скарги Українського інституту національної пам’яті, Київської міської ради, Всеукраїнського об’єднання “Свобода” та підтвердив законність перейменування низки вулиць Києва.

 

Як повідомляє УІНП, йдеться про перейменовані рішенням Київської міської ради від 7 липня 2016 року № 559/559:

вулицю Баумана на Януша Корчака у Шевченківському районі,

вулицю Кутузова на Генерала Алмазова,

вулицю Суворова на Михайла Омеляновича-Павленка,

провулок Кутузова на провулок Євгена Гуцала (усі три – у Печерському районі),

проспект Московський на Степана Бандери в Оболонському та Подільському районах.

"Ми послідовно наголошуємо, що рішення Київської міської ради щодо цього перейменування було законним та було прийнято із дотриманням необхідних процедур громадського обговорення. Воно мало на меті увічнити пам'ять про ряд історичних постатей, в тому числі тих, які визнані Законом борцями за незалежність України.

Окремо хотів би наголосити, що діалог щодо складних тем минулого має базуватися на глибокому вивченню історії нашої країни та відбуватися у академічному чи іншому цивілізованому форматі, а не постійно підмінятися політичними чи ідеологічними спекуляціями", – зауважив голова Українського інституту національної пам'яті Антон Дробович.

Інтереси Українського інституту національної пам'яті в адміністративному провадженні представляв адвокат В`ячеслав Якубенко. Повний текст судового рішення невдовзі буде опублікований на Єдиному державному реєстрі судових рішень.


Нагадуємо, що 28 січня 2021 року Окружний адміністративний суд міста Києва ухвалив рішення у адміністративній справі № 826/17079/16 за позовом громадської спілки "Громадський контроль та порядок" про скасування рішення Київської міської ради від 07.07.2016 року № 559/559 "Про перейменування вулиць, проспектів та провулків у місті Києві", яким депутати перейменували п'ять топонімів міста Києва.

"Вільне місто" під орудою Нестора Махна і повсякдення революції. Фрагмент книжки "Дніпро. Біографія великого міста в степу"

Махновські війська тричі захоплювали Катеринослав. Вони повністю контролювали місто протягом шести тижнів у листопаді–грудні 1919 року. Щойно Махно увійшов до Катеринослава, як той був проголошений "вільним містом" під захистом Революційно-повстанської армії. Жителів закликали "припинити бути міщанами й обивателями" та "сміливо і рішуче стати до справи будівництва нового життя на рівних, справедливих і розумних началах".

Як і де жили наші аристократи

"Пробираючись крізь чагарники, немов у фільмі про Індіану Джонса, ми очікували, що вийдемо на галявину та побачимо бодай руїни чи фундамент споруди. Але коли хащі скінчилися, ми ступили на переоране поле. Перед нами була лише оброблена плугом земля".

Командир гармати "Історик"

Іменем ужгородця Миколи Гаєвого назвали Центр сучасної історії в Українському католицькому університеті.

"Жила однією ідеєю: вільна Україна": до 120-річчя Оксани Мешко

Учасники дисидентського руху називали її "козацькою матір'ю", вкладаючи в цю метафору готовність стійкої, незламної жінки до жертовної боротьби. Оксана Мешко ввійшла в історію українського правозахисного руху як громадська діячка, співзасновниця і лідер Української Гельсінської групи.